Новини
Матеріали з антропології України. Випуск 5 (Збірка наукових статей 1971 року)
Матеріали з антропології України – неперіодичне видання Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.
У виданні публікуються статті з проблем теорії та методики антропологічних досліджень, етнічної антропології давнього і сучасного населення України, прикладної і фізіологічної антропології, антропогенезу, розвідки про антропологічні та археологічні дослідження в інших регіонах СРСР.
Зміст
Є.І. Данилова - Деякі серологічні особливості населення УРСР у зв'язку з етнічною історією українського народу
В.Д. Дяченко - Дані популяційної генетики для районування етнічної території народів світу, зокрема українців та молдаван, в зіставленні з їх морфологічною типологією
І.М. Кухтенко - Розподіл груп крові AB0 серед російського населення с. Мар'їне на Харківщині
Л.В. Волков - Соматологічна характеристика українських легкоатлетів вищих спортивних розрядів
В.П. Алексєєв - Матеріали до краніологічної характеристики українського народу
М.М. Герасимова - Краніологічні матеріали з античної Фанагорії
Т.С. Кондукторова - Пізні скіфи на нижньому Дніпрі (за антропологічними матеріалами Золотобалківського могильника)
В.Й. Добряк - Гістологічне дослідження уламків спалених кісток із знахідки біля с. Глодоси
Л.І. Тегако - Одонтологічні дослідження на території Білорусі у зв'язку з проблемою етногренезу білоруського народу
І.М. Чіканчі - Порівняння асиметрії морфологічної будови щелеп людини і мавп
І.І. Саливон - Краніологічна характеристика середньовічного населення м. Новогрудка
Г.П. Зіневич - До антропології могильника біля с. Завітне в Криму
Матеріали з антропології України. Випуск 5
Рік: 1971
Київ Наукова Думка
Сторінок: 123
Эмблемы земель гербы городов Левобережной Украины периода феодализма. Румянцева В. В. (Букіністика 1986 року)
Історія виникнення та подальшої еволюції міських гербів Лівобережної України в період феодалізму. Для виявлення генези міських гербів розглядаються символи та емблеми, які існували на цій території з давніх часів. Виникнення інституту міського герба показано в тісному зв'язку із закономірностями розвитку українських феодальних міст, особливостями їхнього суспільного устрою та правовим становищем.
Розкривається зміст герба як історичного джерела.
Эмблемы земель гербы городов Левобережной Украины периода феодализма.
Авторка: Румянцева В. В.
Рік: 1986 - Наукова думка
мова: російська
Сторінок: 128
Історико-містобудівні дослідження Керчі /В. П. Ієвлева, О. А. Кожушко, А. Ю. Закружецька, Т. А. Бобровський, Е. Ю. Градун/ (Наукове видання 2011 року)
Наукове видання з архітектури Керчі. Наукове видання висвітлює історико-містобудівні дослідження найдавнішого міста нашої держави – Керчі, які були проведені до розробки нового генерального плану. У Списку історичних населених місць України Керч посідає одне з провідних місць завдяки унікальним об’єктам нерухомої культурної спадщини античного часу, серед яких найбільш відомими є: Пантікапей - столиця Боспорської держави, Німфей, Мірмекій, Порфмій, Парфеній та Тірітака, що розташовані в сучасних межах міста Керчі, і що з 1987 р. охороняються в складі територій Керченського державного історико-культурного заповідника. Двадцятишестивікове місто є скарбницею нерухомої культурної спадщини європейського рівня.
Колективна монографія присвячена методичним аспектам щодо виконання науково-проектної розробки – історико-архітектурного опорного плану міста Керчі. Мета досліджень полягала у сприянні подальшого збереження культурної спадщини Керчі в комплексі з її цінною природною основою; традиційного характеру історичного міського середовища; композиційно-розпланувальних та ландшафтно-видових особливостей міста. Результатом досліджень стали пропозиції певних нормативно-регулятивних засад, які в подальшому могли би сприяти охоронним заходам у збереженні всього комплексу нерухомої спадщини міста Керчі.
Це видання - безцінне, адже, на сьогоднішній день, Керч знаходиться під тимчасовою окупацією російських загарбників.
Виадння пропонується для архітекторів, істориків, краєзнавців, фахівців у сфері охорони культурної спадщини, працівників органів охорони культурної спадщини, музейних співробітників, а також для всіх тих, хто небайдужий до справи охорони культурної спадщини України та нашого Криму.
Назва: Історико-містобудівні дослідження Керчі.
Автор: Валерія Павлівна Ієвлева (нар. 1957) — історик архітектури, архітектор.
Тимур Анатолійович Бобровський (нар. 1964) — український археолог, спелеолог, епіграфіст, пам'яткоохоронець, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.
Рік: 2011
Сторінок: 180
довжина 29
ширина 22
товщина 2
Вага: 0,980 кг
Биологические основы возделывания кукурузы /Володарский Н.И./ (Наукове видання 1975 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі розглянуто особливості росту і розвитку кукурудзи, показано вимоги її до чинників зовнішнього середовища - температури, умов зволоження, мінерального живлення, освітлення тощо. Основну увагу приділено тим біологічним особливостям культури, які мають істотне значення для правильної розробки технології її вирощування.
«Биологические основы возделывания кукурузы» (Біологічні основи вирощування кукурудзи)
Автор: Володарський Микола Ілліч
Видавництво: «Колос», Москва, 1975
Мова: російська
Сторінок: 253
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Дед умер молодым / Савва Морозов / (Видання 1988 року)
Документальна повість про мецената Савву Морозова, написана його онуком на основі архівів як сімейних, так і державних.
Книжка С. Морозова присвячена особистості відомого російського промисловця і мецената Савви Морозова. С. Т. Морозов розповідає драматичну долю свого діда, розкриваючи його характер на широкому суспільно-літературному фоні Росії рубежу кінця XIX - початку XX століть.
Друге видання цієї книжки доповнене новими матеріалами.
Назва: Мій дід помер молодим
Автор: С. Морозов
Рік: 1988
Місто: Москва
Видавництво: Советский писатель
Сторінок: 201
Мова: російська
Художник. Т. Г. Шевченко (1961)
Прозовий, значною мірою, автобіографічний твір Т.Г. Шевченка про трагічну долю талановитого юнака в умовах кріпацтва. З великою складністю друзі викуповують у поміщика юного художника, дають йому можливість навчатись, удосконалювати свою майстерність. Але тяжке життя переслідує героя...
Видання щедро проілюстроване кольоровими картинами.
Художник
автор: Т.Г. Шевченко
Київ 1961
Сторінок: 115
Твори. Олександр КОНИСЬКИЙ (Видання класичної літератури 1990 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Оповідання, повість "Юрій Горовенко", поетичні твори українського письменника Олександра Кониського.
"Проза О. Кониського різна за тематикою, неоднакова за художнім рівнем. Життєвою основою його творів стали спостереження над життям Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені із часів заслання та від спілкування з людьми під час адвокатської практики.
Вiн створив новий тип літературного твору, основні риси ярого повністю проявилися в оповіданнях «Доля одного письменника», «Тривога автора і видавника». Це, зокрема, поєднання художнього й публіцистичного елементів у створенні образу. Письменник зберігає і розвиває властивий йому принцип художньо-реалістичного розкриття дійсності, доповнюючи його публіцистичною загостреністю." (Сиваченко)
Твори
Автор: Олександр Якович Кониський (1836-1900)
Київ 1990 Наукова думка
Сторінок: 640
Нариси з історії України. Випуск IV. Проф. М.Н. Петровський (Наукове видання 1940 року)
Пам'ятка історіографії України радянської доби - видана в 1940-му році книга з серії "Нарисів з історії України", яка була присвячена повстанню Хмельницького.
Є цікавою та знаковою пам'яткою історичної та ідеологічної думки Радянської доби.
Нариси з історії України. Випуск IV
Визвольна війна українського народу проти гніту шляхетської Польщі і приєднання України до Росії (1648-1654)
Видавництво Академії Наук УРСР
Автор: Петровський Микола Неонович (1894-1951)
Київ 1940
Сторінок: 268
Пісні гуляйпільського краю /Григорій Лютий, Анатолій Сердюк/ видання 1993 року
Популярність пісень гуляйпільсько-махновського циклу, написаних на початку 90-х років Г.Лютим у співавторстві з А.Сердюком, допомогли змінити негативне ставлення суспільства до постаті Нестора Махна.
Анатолій Сердюк - сучасний український естрадний композитор-пісняр, співак, журналіст, громадський діяч. Автор понад 160 пісень. Заслужений артист естрадного мистецтва України, заслужений працівник культури України (1999). Член Національної спілки журналістів України (2005), член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1993). Протягом усього творчого життя А. Сердюк відіграє значну роль у популяризації запорізької культури, веде громадську роботу з пропаганди української пісні й творчості місцевих митців. У 2006-2011 роках А. Сердюк ініціював та провів у Запоріжжі щорічний шкільний конкурс пісень про рідний край "Запоріжжа моє кохане".
Григорій Іванович Лютий — український поет. Навчався у Гуляйпільській середній школі №1 і паралельно в музичній по класу баяна. Голова Запорізької письменницької організації упродовж 1998-2016 рр., автор багатьох збірок лірики, автор віршів понад 50 пісень, циклу «Гуляє Гуляйполе». У його характері вирував дух нескореного махновського Гуляйполя. Тепер творчість Григорія Лютого вивчається в школі на уроках літератури рідного краю.
З автографом авторів.
Назва: Пісні гуляйпільського краю
Автор: Григорій Лютий, Анатолій Сердюк
Видавець: Гуляйполе, 1993, Гуляйпiльська друкарня
Мова: українська
Сторінок: 32
довжина 20,5
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,040 кг
Крокодил / (Видання 1978 року)
Знаменитий радянський сатиричний журнал із гострими політичними карикатурами та соціальною критикою доби застою.
Підшивка всіх 36 номерів популярного радянського сатиричного журналу "Крокодил" за 1978 р. Видання було одним із найпопулярніших гумористичних видань СРСР, що виходило з 1922 р., та містило карикатури, фейлетони, гумористичні розповіді та ілюстрації, спрямовані на висміювання різноманітних соціальних і політичних явищ.
У представлених номерах можна побачити характерні для "Крокодилу" теми: критика західного світу та капіталізму, антиамериканська пропаганда, висміювання бюрократії, соціальних недоліків радянського суспільства та побутових проблем. Карикатури яскраво відображають епоху "застою" кінця 1970-х рр.
Перший номер містить обкладинку з карикатурою про дитячий садок та пінгвінів. В інших номерах представлені карикатури на міжнародні теми, зокрема, антиамериканську спрямованість (зображення бомби з написом "USA" та військових у четвертому номері), а також внутрішні соціальні проблеми радянського суспільства.
П'ятий номер включає "Рекламне прикладення" – сатиричну пародію на газетні оголошення та поради, що висміює радянську дійсність. Також у виданні згадуються офіційні постанови партії та уряду щодо соціалістичного змагання та підвищення ефективності виробництва.
Журнал був офіційним виданням газети "Правда" та ЦК КПРС, проте мав певну свободу критикувати окремі недоліки радянської системи в межах дозволеного, при цьому обов'язково підтримуючи загальну ідеологічну лінію партії.
Кобзар /Тарас Шевченко/ (Видання 1987 року)
Збірка поем і віршів Т.Шевченка. Від часу першої публікації «Кобзаря» в Україні здійснено сотні його видань. Їм присвячено музей однієї книги – «Музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка», який створено в Черкасах. Видання 1987 року є одним із таких дорогоцінних скарбів кожного українця. Передмову написав Олесь Гончар, який, попри радянські ідеологічні пута, зумів мистецьки закцентувати на величі й силі Тарасового слова, його полум′яному заклику до волі й національної незалежності.
Назва: Кобзар
Автор: Тарас Шевченко
Рік і місце видання: 1987 р., Київ, Видавництво художньої латератури "Дніпро"
Сторінок: 638
довжина 20,5
ширина 13,5
товщина 3
Вага: 0,580 кг