Енциклопедичний словник, підсумок розвитку шевченкознавства в УРСР. Шевченківський словник є своєрідним підсумком розвитку шевченкознавства. Він містить багатосторонні відомості про життя, творчість і революційну діяльність Т. Г. Шевченка — поета й художника, висвітлює широке коло питань і явищ, що стосуються відображення його життя і творчості в літературі та мистецтві, а також вшанування й увічнення його пам’яті. Науково-редакційну підготовку видання здійснили Головна редакція Української Радянської Енциклопедії та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Статті, вміщені в цьому виданні, тісно пов’язані між собою, взаємопідпорядковані системою посилань. "Шевченківський словник". Два томи Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка Академії наук Української РСР Видавництво Київ 1976 Мова українська Сторінок: 1 том – 416, 2 том - 410

Поезія Тараса Шевченка. Нове факсимільне видання рукописної збірки поезій Т. Шевченка, перший запис в якій було зроблено 21 лютого 1858 р. у Нижньому Новгороді, останній - за кілька місяців перед смертю - 5 грудня 1860 р. у Петербурзі. В оригіналі, що зберігаються в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка». Збірнику передує вступна стаття Леоніда Новиченка. «Більша книжка» Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип. Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1989 Мова: українська Сторінок 328+20