Історична повість-дилогія, основні події якої розказують нам про часи Київської Русі Х століття. Назва першої книги "Іду на вас" походить від відомого вислову князя Святослава, який, оголошуючи війну ворогові, попереджував "Хочю на вы ити". З усіх історичних фактів автор обирає для повісті останній період правителя - його похід у Болгарію і смерть князя від рук печенігів. Це твір, в якому міститься тонке розуміння епохи Святослава, панорама життя різних соціальних груп даного періоду та гострі суперечності між ними. Друга повість "Ідоли падуть" логічно продовжує тему Київської Русі. В ній йдеться про події, пов’язані з князюванням сина Святослава - Володимира, який завершив об’єднання всіх східнослов’янських земель у складі Київської Русі та охрестив їх. Автор розкриває складний процес зміни світосприйняття при переході на нову віру, який утвердився через синтез традиційної язичницької обрядовості з християнським віровченням. У поглядах і вчинках персонажів книг діє свій моральний закон та кодекс честі. Твори написані українською мовою. Дане унікальне видання сподобається всім читачам, які захоплюються подіями княжої доби, що відбувались на українських теренах, та колекціонерам книг української історії. Назва: Іду на вас. Ідоли падуть. Автор: Юліан Опільський (Юрій Львович Рудницький, 1884-1937) - талановитий український письменник. Своє літературне ім’я взяв від назви рідного краю - Опілля, мальовничої землі на Тернопільщині. Розквіт творчості автора збігається в часі з Українською національно-демократичною революцією, створенням ЗУНР, визвольною боротьбою УВО й ОУН проти польської окупації західних українських земель. Своїми плодами праці письменник пробуджував у суспільстві інтерес до минулого та віру в успішне майбутнє України. У своїх творах письменник пробує якомога глибше зануритися в атмосферу епохи, про яку збирається писати. Про що б не писав Юліан Опільський, він ставив перед собою завдання ознайомити читача з побутом, звичаями, віруваннями мешканців країни, про яку пише, – Київської Русі, Стародавнього Єгипту, Вавилону, Риму чи Скандинавії. Рік: 1988 Львів. Вища школа. Видавництво при Львівському університеті.

До книги відомого українського письменника Г.Колісника увійшли роман «Мазепа-гетьман», повість «Дорога до суду Сави Чалого», в якій змальовано відчайдушні спроби запорожців будь-що повернутися з чуженецьких поневірянь у лоно своєї прадідизни. Опубліковано й знаний роман «Полин чорний, мак гіркий», в якому йдеться про скасування Запорізької Січі (1775р.), драматичну долю останнього кошового отамана Петра Калнишевського. Назва: З меча і до орала Автор: Григорій Колісник Рік і місце видання: 1990, Київ, «Радянський письменник» Мова: українська Сторінок: 542 довжина 20,5 ширина 13 товщина 3 Вага: 0,520 кг

Збірка двох історичних романів Павла Загребельного, що відтворюють ключові моменти давньоруської історії. Видання містить два романи відомого українського письменника Павла Загребельного, які занурюють читача у різні епохи Київської Русі: 1. "Первоміст" - роман про будівництво першого мосту через Дніпро в давні часи. Автор майстерно відтворює побут, світогляд та духовний світ наших предків. Міст у творі постає не лише як інженерна споруда, але й як символ єдності та міці держави. Через історію будівництва мосту Загребельний розкриває складні суспільні процеси та міжлюдські взаємини того часу. 2. "Смерть у Києві" - роман, центральною постаттю якого є князь Юрій Долгорукий, відомий як засновник Москви. Дія твору розгортається на тлі драматичних подій XII ст. Автор зображує складні політичні інтриги та міжкнязівські конфлікти, водночас наголошуючи на споконвічному прагненні народів до миру та єдності. Обидва романи вирізняються глибоким проникненням у історичну епоху, майстерним відтворенням колориту часу та психології історичних постатей. Загребельний вміло поєднує історичні факти з художнім вимислом, створюючи живі та переконливі образи минулого. Ця книга буде цікава широкому колу читачів: любителям історичної прози, дослідникам давньоруської історії, а також усім, хто цікавиться культурною спадщиною України.