Новини
Українська література XVIII ст. (Видання класичної літератури 1983 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Письменство 18 ст. - важливий етап у багатовіковій історії українського народу. Продовжуючи давню традицію, воно водночас вступає у нову епоху свого розвитку, вивільняється з тенет церковно-релігійної ідеології, утверджується як література світська, виробляючи ті художні форми і засоби їх вираження, які могла використати нова література в процесі свого становлення. Як одна із форм художнього освоєння дійсності література 18 ст. нерозривно пов'язана з тогочасною історією України." (з передмови).
Феофан Прокопович, Семен Климовський, Стефан Яворський, Ілля Бачинський, Гнат Бузановський, Митрофан Довгалевський, Павло Конюскевич, Георгій Кониський, Ігнатій Максимович, Олександр Падальський, Левицький, Григорій, Іван Пашковський, Федір Кастевич, Яків Семержинський, Василь Пашковський, Іоанн, Антон Головатий, Юліан Добриловський, Іван Пастелій, Іван Некрашевич, Семен Дівович, Василь Григорович-Барський, Ілля Турчиновський та інші.
Українська література XVIII ст.
Поетичні, драматичні, прозові твори.
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 693
Євпраксія / Павло Загребельний / Видання 1987 року
Заключний роман історичної серії відомого українського письменника та сценариста Павла Загребельного (1924-2009) про драматичну долю онуки Ярослава Мудрого, київської князівни Євпраксії, яка стала Адельгейдою Київською, дружиною Генріха IV, імператора Священної Римської імперії.
У передмові автор називає твори серії («Диво», «Смерть у Києві», «Первоміст» та «Євпраксія») «художніми дослідженнями народних доль, кожна з яких не втратила свого значення й сьогодні» і описує «Євпраксію» як «роман про жінку, про трагедію розлуки з рідною землею, трагедію втрати любові».
Сильний характер головної героїні та прагнення зберегти власну ідентичність у чужому середовищі допомагають зберегти життя і, зрештою, повернутись додому. Важливою складовою твору є зображення політичних інтриг, оскільки Євпраксія опиняється в епіцентрі боротьби за владу між імператором та папством, відомої як боротьба за інвеституру.
Назва: Євпраксія
Автор: Павло Загребельний
Рік і місце видання: 1987, Київ
Сторінок: 319
Мова: українська
Kanaleto Terizio Pinjati (Каналето, Теріціо Піньяті, югославське видання 1981 року)
Альбом робіт Antonio Kanaleto
«Спосіб розуміння мистецтва, думки та емоційні послання, які воно несе нам, залежать від загального рівня розвитку цивілізації та культури, а також від інтимної та особистої еволюції тих, хто насолоджується творами мистецтва. Тим не менш, у цій широкій шкалі індивідуальних підходів наука відіграє вирішальну роль. А в науці простоїв немає. Мета художньої серії — у стислій, але дуже інформативній формі дати читачам можливість познайомитися із сучасним розумінням поетів, творчість яких у наш час викликає неодноразовий інтерес.» (Від видавництва)
«Kanaleto». Альбом
Автор:Terizio Pinjati
Видавництво: Jugoslavija, 1981
Мова: боснійська
Сторінок: 139
Матеріалы для историко-статистическаго описанія Екатеринославской епархіи. Церкви и приходы прошедшаго XVIII столѣтія. Феодосій Макаревскій (Репринт 2000 року)
Матеріалы для историко-статистическаго описанія Екатеринославской епархіи. Церкви и приходы прошедшаго XVIII столѣтія.
Феодосій Макаревскій
Видавництво “Дніпрокнига”,
Рік видання: 2000 (перевидання 1880)
Мова: російська, українська
Стан: є сліди користування.
Фундаментальна робота 19-го століття, яка висвітлює як загальну історію християнства в Катеринославській губернії, так і історію окремих парафій єпархії в 18 ст. (фактично короткою історією найстарших першопоселень краю).
Катеринославська губернія займала величезний простір Українського Півдня — частини сучасних Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Луганської областей.
Першопублікація доповнена сучасною вступною статтею.
Українська література XIV-XVI ст. (Видання класичної літератури 1988 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
У книзі друкуються житійні, паломницькі, історіографічні, полемічні й поетичні твори української літератури XIV - XVI ст.
Українська література XIV-XVI ст.
Апокрифи. Агіографія. Паломницькі твори. Історіографічні твори. Полемічні твори. Перекладні повісті.
Київ 1988 Наукова думка
Сторінок: 600
Кобзарі. Нариси з історії кобзарства України. Федір Лавров (Видання 1980 року)
Історія кобзарства України
Монографія Ф. І. Лаврова – результат тривалого і копіткого дослідження історії кобзарства, діяльності найвидатніших його представників – О. Вересая, І. Кравченка-Крюковського, Т. Пархоменка, М. Кравченка, І. Кучугури-Кучеренка, Ф. Кушнерика, Є. Мовчана та інших. Ф. І. Лавров понад 40 років займався вивченням кобзарства, що дало йому можливість створити яскраві оповіді про життя, творчі подорожі кожного народного співця, допомогло розкрити особливості, красу й принадність їхніх характерів та обдарувань. Розрахована як на фахівців, так і на широке читацьке коло любителів народного мистецтва.
«Кобзарі. Нариси з історії кобзарства України»
Автор: Федір Лавров
Видавництво Київ «Мистецтво» 1980
Мова українська
Сторінок 254
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Криминалистика и профессиональная деятельность защитника /Т. В. Варфоломеева/ (Наукове видання 1987 року)
Робота написана на основі аналізу діяльності адвокатів УРСР, анкетування адвокатів та особистого практичного досвіду автора.
Розкриваються прийоми діяльності адвоката у карних справах, розглядаються шляхи підвищення якості і ефективності захисту як засобу здійснення судочинства.
Для викладачів, науковців і практикуючих юристів.
Тетяна Вікторовна Варфоломеєва - доктор юридичних наук, ректор Академії адвокатури України, член Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, автор понад 180 наукових праць.
М'яка палітурка, добре збережений стан.
Падіння давньої столиці Олесь Лупій (Книга 1991 року)
Захопливий історичний роман від письменника Олеся Лупія про часи Руси та стосунки між тогочасною елітою.
В романі відтворені трагічні події 1239-1240 років у Київському, Чернігівському та Галицько-Волинському князівствах. Серед головних героїв твору - князі Данило Галицький, Василь Волинський, Михайло Чернігівський, воєвода Дмитро,тисяцький Родько,а також - угорський король Бела IV, золотоординський хан Батий, його відомі полководці Субудай і Менгу-хан.
У романі широко висвітлені зв'язки руських князів з європейськими володарями того часу, намагання створити коаліцію проти монголо-татарського нашестя.
Назва Падіння давньої столиці
Автор Олесь Лупій
Рік 1991
Місто Київ
Видавництво Радянський письменник
Сторінок 398
Мова українська
Красное и черное / Стендаль / (Видання 1990 року)
"Червоне і чорне" - це один з найвідоміших творів Стендаля (справжнє ім'я - Анрі-Марі Бейль), який вважається шедевром французької літератури. Роман, вперше опублікований у 1830 р., розповідає історію Жульєна Сореля, молодого чоловіка з провінції, який намагається піднятися по соціальній драбині у післянаполеонівській Франції.
Назва роману символічна: "червоне" символізує армію та революцію, а "чорне" - церкву, які були двома основними шляхами для соціального просування в той час. Стендаль майстерно зображує соціальні та політичні реалії Франції періоду Реставрації, створюючи гострий соціально-психологічний портрет суспільства.
Роман вирізняється глибоким психологічним аналізом головного героя, детальним описом соціальних відносин та критичним поглядом на суспільство того часу. "Червоне і чорне" залишається актуальним і сьогодні, піднімаючи вічні теми амбіцій, кохання, класової нерівності та моральних дилем.
Бібліографічна інформація
Назва: Красное и черное
Автор: Стендаль (Анрі-Марі Бейль)
Рік і місце видання: 1990, Київ
Сторінок: 390
Мова: російська
/
довжина 22
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 0,510 кг
Вибрані твори /Іван Франко/ (Видання 1977 року)
Твори великого Каменяра.
До цієї збірки входять історична повість «Захар Беркут» та ряд літературно-критичних праць, знайомство з якими передбачає програма середньої школи. Книга містить високі зразки художньої творчості та науково-естетичної думки великого Каменяра.
«Іван Франко. Вибрані твори»
Автор: Іван Якович Франко (1856-1916) – великий український письменник, один з будівничих нової української нації. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові.
Видавництво: «Каменяр», Львів, 1977
Мова: українська
Сторінок: 252
Твори в п’ятьох томах /Євген Гребінка/(Видання 1957 року)
Серед попередників Шевченка, в творах якого утвердився критичний реалізм як певний художній метод, помітне місце в історії нашої літератури належить Є. П. Гребінці — художнику слова, що протягом майже двадцяти років брав участь в українському й російському літературному процесі.
Національна самобутність і оригінальність, високий художній рівень творів Гребінки забезпечили їм великий і цілком заслужений успіх.
Том 1. Байки. Поезії. Рассказы пирятинца. Оповідання (1834-1838).
Том 2. Оповідання, повісті (1839-1841).
Том 3. Оповідання, повісті (1842-1844).
Том 4. Оповідання, повісті (1844-1847).
Том 5. Повісті, оповідання (1847-1848). Нариси (1844-1846). Статті (1837-1845).