Новини
Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник /М. З. Петренко/ (Антикварне видання 1982 року)
Мистецьке видання про Києво-Печерський заповідник. У альбомі представлені яскраві та унікальні фото Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника – одного з найбільших музеїв-заповідників в Україні, культурно-просвітницької та науково-дослідної установи, що вивчає та популяризує унікальний комплекс споруд Києво-Печерської лаври та інших пам'яток, пов'язаних з історією Лаври та заповідника. Фотографії, вміщені в книгу - це унікальні лампові фотознімки, а також фото, зроблені при теплому сонячному світлі, що вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання містить як кольорові, так і чорно-білі фотографії.
Альбом - унікальний, адже містить у собі велику кількість цінних знімків Києво-Печерського заповідника. Видання сподобається усім, хто цікавиться фотомистецтвом, історією, музеєзнавством та релігієзнавством.
Назва: Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник.
Рік: 1982
Київ, "Мистецтво"
Сторінок: -
довжина 22
ширина 23
товщина 1,4
Вага: 0,690 кг
Ліна Костенко /В. С. Брюховецький/ (Літературознавче видання 1990 року)
Літературознавче та біографічне видання про геніальну поетесу Ліну Костенко. Нарис присвячено становленню й еволюції яскраво самобутнього таланту Ліни Костенко, видатного майстра слова, лауреата Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. В її багатогранній творчості трансформувалися кращі традиції українського фольклору та класичної літератури, відбилися громадянська позиція митця, світогляд та естетичні ідеали, втілені в експресивну, сповнену внутрішнього динамізму художню форму.
Видання містить чорно-білі фотографії Ліни Костенко та її сім'ї.
Книга сподобається усім шанувальникам творчості Ліни Василівни Костенко.
Назва: Ліна Костенко.
Автор: В'ячеслав Степанович Брюховецький (нар. 1947) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північноамериканських університетів, згодом ректор і президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Член Спілки письменників України. Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Входить до списку "100 великих українців", який у 2020 та 2022 роках складав журнал НВ.
Ліна Василівна Костенко (нар. 1930) — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця (історичний роман, твори для дітей), дисидентка. Лауреат Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роману у віршах «Маруся Чурай», поеми «Берестечко». 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок 2011 року. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилася від звання Героя України. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Рік: 1990
Київ,
Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 260
довжина 17
ширина 12,5
товщина 2
Вага: 0,250 кг
Твори. Леонід ГЛІБОВ (Видання української класики 1982 року)
"В історії кожної літератури є письменники, які, незважаючи на різноманітність творчого доробку, уособлюють певний жанр, оскільки саме в ньому найповніше виявилось обдарування митця, а його здобутки в цьому жанрі посіли визначальне місце в літературному процесі. Леоніда Глібова Іван Франко назвав "найкращим українським байкописом", вважаючи насамперед байки "головним титулом заслуги сего талановитого поета".
Твори
Автор: Леонід Глібов (1827-1893)
Київ 1982 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 228
Методика опытно-исследовательского дела по полеводству. Академик Б.Н. Рожественский (Книга 1958 року. Сільське господарство)
В видання включено неопубліковані (на 1958 рік) роботи автора.
І. Методика опытно-исследовательского дела по полеводству
а) Правильная постановка задач и составление программ исследовательской работы
б) Правильные пути и способы разрешения поставленных задач
в) Надлежащая передача результатов опытно-исследовательской работы в хозяйство
г) Правильная организация опытно-исследовательского дела в сельском хозяйстве
ІІ.
- О некоторых результатах работы по изучению травопольной системы акад. В.Р. Вильямса в условиях черноземов Украины
- Комплексное (совместное) действие агроприемов для получения высоких урожаев
- Об изучении опыта передовиков сельского хозяйства - участников ВСХВ - по агротехнике статистическим путем
Методика опытно-исследовательского дела по полеводству
Автор: Рожественський Борис Миколайович (1874-1943), український учений у галузі агрономії, член Всесоюзної академії сільськогосподарських наук.
Рік: 1958 - Київ
Сторінок: 220
Мова: російська
Владения \Тимур Пулатов\ (Видання 1986 року)
В книгу входять роман "Черепаха Таразі", який розповідає про життя та неймовірні пригоди середньовічного вченого з Бухари, який замахнувся на величний експеримент, а також повісті та оповідання, що присвячені як історії, так і сучасності автора (друга половина 20 ст.).
Назва: Владения
Автор: Тимур Ісхакович Пулатов
Видання: 1986, Кишинев, Літ.артистике
Сторінок: 543
Мова: російська
довжина 21
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,500 кг
Буковина /К. К. Валігура, О. В. Проданюк/ (Мистецьке видання 1989 року)
Унікальний фотоальбом із буковинськими видами. Видання присвячено унікальному куточку нашої країни - Буковині - землі сизих буків, водограїв та бистрих річок. У альбомі містяться якісні фотографії буковинського краю, зокрема, чудових видів природи Карпат і заповідників. Попри те, що у вступному історичному екскурсі присутня радянська пропаганда, фото, вміщені в книгу, з плином часу отримали самостійну цінність. Адже лампові фотографії та фотознімки, зроблені при теплому сонячному світлі вважаються одними з найякісніших і найгарніших.
Видання - для усіх любителів якісних фотоальбомів, зокрема, тих, кому подобається унікальна природа.
Назва: Буковина.
Автор: Костянтин Костянтинович Валігура (1936 — 2004) — український журналіст, письменник, краєзнавець, публіцист, заслужений журналіст України, член Спілки журналістів України.
Орест Васильович Проданюк (1934 — 2009)- публіцист, літератор, громадсько-політичний діяч. Автор новел, нарисів, які вийшли друком у видавництві «Карпати». Співавтор історико-краєзнавчого видання «Буковина». Член Спілки журналістів України.
Рік: 1989
Київ, "Мистецтво"
Мова: українська, англійська, румунська, російська
Сторінок: -
довжина 29
ширина 20,5
товщина 1
Вага: 0,580 кг
Отец Горио. Шагреневая Кожа. Гобсек /Оноре де Бальзак/ (Видання 1987 року)
Збірка романів французького письменника і драматурга Оноре де Бальзака (1799-1850). У ній відтворено багатогранну громадську, політичну панораму післянаполеонівської Франції, правдиво і докладно висвітлено тогочасне суспільство зі всіма його вадами. О.Бальзака вважають одним із засновників реалізму в європейській літературі. У його творчості представлені складні родинні стосунки, влада грошей, деградація моральних цінностей. Заразом є глибокі психологічні описи всеохопного щастя чи нескінченного горя. Герої О.Бальзака - багатогранні та неоднозначні, вони одночасно і грішні, і людяні. Радянська ідеологічна система пропагувала творчість О.Бальзака, спрощено подаючи його як критика "буржуазного" європейського суспільства.
Назва: Отец Горио. Шагреневая Кожа. Гобсек /Оноре де Бальзак/ (Видання 1987 року)
Автор: Оноре де Бальзак
Рык ы мысце видання: 1987, Київ, Радянська школа
Сторінок: 398
довжина 22
ширина 14
товщина 2
Вага: 0,480 кг
Шевченківський словник. Два томи (Видання 1976 року)
Енциклопедичний словник, підсумок розвитку шевченкознавства в УРСР.
Шевченківський словник є своєрідним підсумком розвитку шевченкознавства. Він містить багатосторонні відомості про життя, творчість і революційну діяльність Т. Г. Шевченка — поета й художника, висвітлює широке коло питань і явищ, що стосуються відображення його життя і творчості в літературі та мистецтві, а також вшанування й увічнення його пам’яті. Науково-редакційну підготовку видання здійснили Головна редакція Української Радянської Енциклопедії та Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. Статті, вміщені в цьому виданні, тісно пов’язані між собою, взаємопідпорядковані системою посилань.
"Шевченківський словник". Два томи
Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка Академії наук Української РСР
Видавництво Київ 1976
Мова українська
Сторінок: 1 том – 416, 2 том - 410
Испанская революция / Г. Гомец / (Антикварна книга 1933 року)
Книга про революційне мистецтво в Іспанії початку XX ст.
Автор, Геліос Гомес, представлений як один з передових революційних художників Заходу. У передмові описується розвиток руху революційних художників у контексті світової економічної кризи та зростання робітничого руху. Підкреслюється вплив будівництва соціалізму в СРСР на формування поглядів західних революційних митців. Гомес розглядається як типовий представник цього руху.
Твори в двох томах. Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. (Видання класичної літератури 1988 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Збірка творів видатного українського письменника Михайла Коцюбинського.
Повісті, оповідання, статті, нариси.
"..великий майстер рідного слова, що в огненному горні свого творчого духу переливав його в самоцвітні кришталі і, як великий будівничий, виводив їх, свої мистецькі твори, повні великого художнього смаку, глибокої задуми і безмірно широкої любові до людей..." /Панас Мирний/
"У м'яких, сердечних тонах він завжди говорив про людей. Найбільш любив говорити про Україну, про її природу, про український народ, сумував з приводу його малописьменності, але був переконаний, що незабаром все зміниться..." /М.Стражеско/
"Він залишив усім нам... найвищий заповіт: ніколи не розминатися з людиною і завжди бути вірним рідному народові, правді, соціальній справедливості й свободі" /П.Тичина/
Твори в двох томах
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський (1864-1913)
Київ 1988 Наукова думка
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Твори: В чотрьох томах / Опільський Юліян / (Видання 1994-2005 року)
Чотиритомне зібрання творів відомого українського письменника-історика Юліяна Опільського.
Повне чотиритомне видання творів Юліяна Опільського (справжнє ім'я Юрій Львович Рудницький) — одного з найвизначніших майстрів історичної прози в українській літературі. Письменник узяв собі псевдонім від назви рідного краю — Опілля, північно-західної частини Поділля.
Перший том містить повісті про епоху Київської Русі: «Іду на вас» (про останній похід і загибель князя Святослава), «Ідоли падуть» (про князювання Володимира та прийняття християнства), «Вовкулака» (про життя на західних землях Давньоруської держави). До другого тому ввійшли історичні повісті «Золотий Лев» та «Сумерк». Третій том містить трилогію «Опирі». Четвертий том об'єднав оповідання та повісті різних періодів — від стародавнього Вавилону та Єгипту до подій 1812 р.
Опільський майстерно поєднував історичну достовірність із художністю, досліджуючи проблеми національної самосвідомості, духовної спадкоємності та зв'язку поколінь. Його твори стали важливим внеском у розвиток історичного жанру в українській літературі радянського періоду.