Новини
Путешествие в Уссурийском крае /Н. М. Пржевальский/ (Антикварне видання 1947 року)
Книга про першу мандрівку М. Пржевальського. Всесвітньовідомий мандрівник і географ М. Пржевальський здійснив експедиції в Центральну Азію. Найменше відомо про його першу експедицію - до Уссурійського краю. Але саме ця мандрівка започаткувала дослідницьку діяльність М. Пржевальського. Мандрівник два роки досліджував Уссурійський край, вивчав флору та фауну краю. Разом із цим у нього були й конкретні доручення зі штабу військ, згідно з якими він повинен був зібрати інформацію про аборигенів, які живуть уздовж річки Уссурі, а також вивчити шляхи, що ведуть до кордонів Кореї і Маньчжурії. Відстань від Хабаровська до поселення Буссе Пржевальський пройшов пішки за двадцать три дні. У своїй праці М. Пржевалський описав басейн Уссурі, озеро Ханка, узбережжя Японського моря. На озері Ханка він стежив за масовими перельотами птахів, цвітінням лотоса та любовними іграми японських журавлів. У ході експедиції він зібрав близько 300 видів рослин і виготовив понад 300 опудал птахів.
Видання містить ілюстрації та мапи.
Книга зацікавить усіх мандрівників, географів, етнографів, любителів історії, природи та культури Азії.
Назва: Путешествие в Уссурийском крае.
Автор: Микола Михайлович Пржевальський (1839 — 1888) — мандрівник, географ, природодослідник, науковець, історик, археолог, знавець семи мов. Рід Пржевальських походив від українських козаків. Микола Пржевальський зробив величезний внесок у наукове пізнання Центральної Азії, створив принципово нові карти Центральної Азії. Його назвали «великим мандрівником всіх часів і народів». Ім'я Миколи Пржевальського посіло гідне місце поруч з іменами Семенова-Тян-Шанського, Лівінгстона, Стенлі, Крузенштерна та Беллінсгаузена.
Рік: 1947
Москва
ОГИЗ Государственное издательство географической литературы
Сторінок: 308
довжина 26,5
ширина 18
товщина 1,5
Вага: 0,600 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Культура древней Японии. Иофан Н.А. (Наукове видання 1974 року)
Дослідження витоків та становлення та розвитку японської національної культури. На матеріалі археологічних та етнографічних даних, пам'ятників літератури та мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, музика, театр), на фоні політичної та соціально-економічної історії розглядаються міфологічні та релігійні уявлення давніх японців, їх естетичні ідеали, простежується процес становлення культурної традиції.
Культура давньої Японії.
Частина І. Протояпонська культура та становлення культури Японії (від неоліту до держави Ямато)
Частина ІІ. Культура Японії періоду переходу від давніх часів до раннього середньовіччя (6-8 ст.)
Культура древней Японии.
Рік: 1974
261 сторінок
Твори в 3 томах /Тарас Шевченко/ (Антикварне видання 1949 року)
Повна збірка творів Кобзаря
Повна збірка творів Кобзаря з численними автопортретами, з автографами, з автобіографією, з щоденником, з листами та з репродукціями робіт автора.
Зміст:
I том - Поезії. З критико-біографічним нарисом.
II том - Повісті: Наймичка; Варнак; Княгиня; Музыкант; Несчастный; Капитанша; Близнецы; Художник; Прогулка с удовольствием и не без морали.
III том - Драматичні твори. Журнал. Листування.
Степи Евразии в эпоху средневековья. (Наукове видання 1981 року)
Класичне видання з археології. "Степи Евразии в эпоху средневековья" - один із двадцяти томів видання серії "Археологія СРСР". Праця видана під редакцією академіка Б. О. Рибакова у 1981 році. Відповідальний редктор тому - археолог С. О. Плетньова. Видання містить археологічні матеріали, що відносяться до раннього і високого середньовіччя, охоплює давнину від IV до XIV століття та має географічну обмеженість від Забайкалля до пониззя Дунаю. Праця створена провідними археологами СРСР і є колективним узагальненням величезної роботи з вивчення середньовічних кочівницьких старожитностей. Книга містить величезну кількість чорно-білих і кольорових ілюстрацій, карт та таблиць для визначення та датування предметів археології.
Ця книга - рідкісний скарб для поціновувачів археологічної науки.
Назва: Степи Евразии в эпоху средневековья
Автор: редактор: Борис Олександрович Рибаков — археолог і історик, академік АН СРСР.
редактор: Світлана Олександрівна Плетньова — археолог, професор, фахівець із археології хозарів і середньовічних кочівників Євразійського степу.
Рік: 1981
Видавництва "Наука", Москва
Сторінок: 300
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 22
товщина 2
Вага: 1,180 кг
Археологічні пам’ятки Хортиці та їх музеєфікація Вип.1 /Гаврилюк Н.О./ (Наукове видання 2006 року)
Книга з історії України: Національний заповідник «Хортиця».
У 10 публікаціях відображені результати польового сезону співробітників Хортицької археологічної експедиції Інституту археології НАН України, археологічних експедицій Національного заповідника «Хортиця», матеріали інших дослідників, у тому числі представників природничих наук. У науковий обіг введені нові матеріали осілих та кочових культур енеоліту, ранньої та пізньої БР0НЗИ, раннього залізного віку.
«Археологічні пам'ятки Хортиці та їх музеєфікація» Випуск 1.
Укладач: Гаврилюк Н.О.
Видання 2006 року
Мова: українська
Сторінок: 136 + 16 стор. ілюстрацій
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Андрей Рублев /В.Н. Лазарев/ (Видання 1960 року)
Альбом російського іконопису
Для альбому, крім оригінальних зйомок, були використані негативи, що зберігаються у фототеках музею Андрія Рубльова та музею Архітектури академії будівництва та Архітектури СРСР.
«Андрей Рублев». Альбом
Автор: В.Н.Лазарев
Видавництво: «Советский художник», 1960
Мова: російська
Весільні пісні у двох книгах (Наукове видання 1982 року)
Книга з українського музичного фольклору. Книга "Весільні пісні у двох книгах" із серії "Українська народна творчість" - перше в історії української фольклористики видання з весільними піснями з усієї території України без опису обряду, але здебільшого з мелодіями. Переважна більшість весільних пісень, які містяться у виданнях, були опубліковані вперше. У першій книзі - матеріали та пісні, зібрані у регіонах Полісся, Наддніпрянщини, Слобожанщини та степової України. У другій книзі - композиції Волині, Поділля, Буковини, Прикарпаття та Закарпаття.
Видання сподобається філологам, етнографам, історикам, музикознавцям та всім шанувальникам української народної творчості.
Книга унікальна тим, що в ній, поряд з текстами пісень, міститься багато нот весільних композицій. А це означає, що музиканти сучасності мають чудову нагоду спробувати відтворити ці давні - рідкісні та традиційні пісні.
Видання має суперобкладинку та наприкінці другої книги є помітка, зроблена олівцем.
Назва: Весільні пісні у двох книгах
Автор: упорядники: Марія Митрофанівна Шубравська (1933 — 1994) — українська фольклористка, дослідниця українських народних і весільних пісень, народних обрядів, а також життя та творчості Д. Яворницького.
Анатолій Іванович Іваницький (нар. 1936) — український музикознавець, дослідник українського музичного фольклору, професор, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії наук України.
Наталія Анатоліївна Бучель (1952 — 2020) — співачка, композитор, автор пісень, заслужена артистка України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 679 та 870
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 15,5
товщина 9
Вага: 1,815 кг
Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії. (О. Козак)
Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії.
Автор: Козак Олександра Денисівна
Рік видання: 2010
Мова: українська
Кількість сторінок: 396 з ілюстраціями
Справжня сучасна наукова книга про жителів Києва 10-13 століть.
Робота присвячена підрозділу антропології - палеопатології. Джерелознавчу базу складають кісткові рештки з поховань, знайдених на території давньоруського Києва.
У монографії розглядаються такі хвороби як отити, менінгіти, захворювання респіраторного тракту, а також цинга, анемія, туберкульоз, проказа, наводиться система їх діагностики на кістках та аналізується їх поширення у давньоруському місті. Окремі розділи присвячено аналізу та інтерпретації травм, професійних змін опорно-рухової системи чоловіків і жінок Києва. Демографічні показники розглядаються на тлі поширення захворювань у представників різних вікових груп населення Києва, в порівнянні з іншими містами Давньої Русі та Європи. На базі демографічних показників, виявлених травм, захворювань суглобів, патологій зубів, маркерів фізіологічного стресу, а також інфекційних захворювань виділено антропо-патологічні комплекси, які відповідають соціально відмінним групам населення.
Подібні книги:
1. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. Михайло Грушевський (Репринт 1991)
2. Любецький з’їзд князів 1097 р. в історичній долі Київської Русі
3. Мистецтво Київської Русі (Альбом репродукцій 1989 року)
4. Світанок Русі. Військова справа в Україні епохи вікінгів (ІХ–Х ст.) Артем Папакін
5. Мілітарія Київської Русі (Бережинський В. Г.)
6. Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі (Букіністика)
Искусство гуцулов /Д. Н. Гоберман/ (Антикварне видання 1980 року)
Унікальне мистецьке видання. У книзі "Искусство гуцулов" висвітлюється гуцульське мистецтво – творчість невеликої групи українців, яка населяє район Східних Карпат на перетині нинішніх трьох областей – Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської. Видання містить близько 180 ілюстрацій, зібраних з різних населених пунктів Гуцульщини.
Альбом сподобається усім шанувальникам українського мистецтва та любителям унікальних антикварних видань.
Назва: Искусство гуцулов.
Автор: Давид Ноєвич Гоберман (1912 - 2003) - художник, графік, фотограф, мистецтвознавець і етнограф. Член Спілки художників СРСР.
Рік: 1980
Москва, Советский художник
Сторінок: _
довжина 23
ширина 23
товщина 1,5
Вага: 0,800 кг
Записки Видока. Начальника парижской тайной полиции / Е. Видок / (Видання 1991 року)
Роман про неймовірні пригоди колишнього каторжника, а згодом начальника таємної паризької поліції Відока
"Записки Відока" – справжня історія життя цієї дивовижної людини, яка вплинула на майбутнє карного розшуку. Криваві епізоди з життя найзапекліших лиходіїв, гучні афери шахраїв і заплутані судові процеси – все це у цьому романі, якого по праву називали "вершиною детективних пригод".
Назва: Пригоди Відока
Автор: Ежен Відок
Рік: 1991
Місто: Київ
Видавництво: Свенас
Сторінок: 425
Мова: російська
Pittura d`avanguardia nel dopoguerra in Europa (Авангардний живопис у післявоєнній Європі, італійське видання 1970 року)
Альбом авангардного живопису
Чудова монографія, проілюстрована 86 репродукціями.
«Перше запитання виникає у кожного, хто торкається теми авангардного живопису в післявоєнній Європі: у яких межах можна припускати історичний факт, який, безсумнівно, має велике значення, але не має безпосередньо культурного характеру, виділяти не лише хронологічно, але й точно з часу тогочасної художньої культури? Ідеалістична критика завжди заперечувала сенс такого перенесення, яке вона постулювала втручання прагматичної сфери в теоретичну; тоді як протилежна критична позиція натомість приваблюється детерміністським перенесенням: отже, у нашому випадку можна було б говорити про нову мистецьку культуру в післявоєнний період, оскільки трагедія Другої світової війни ознаменувала б загальну історична цезура, отже, маючи на увазі ту саму художню культуру.»
«Pittura d`avanguardia nel dopoguerra in Europa» (Авангардний живопис у післявоєнній Європі)
Автор: Enrico Crispolti
Видавництво: Fratelli Fabbri, Мілан, Італія, 1970
Мова: італійська