Новини
Народні оповідання /уп. С.В. Мішанич/ (Видання 1983 року)
3200 грн.
Українська народна творчість
До чергового тому серії увійти найбільш типові, художньо довершені зразки народної белетристики: спогади бувальщини, повели, побутові притчі, фацеції, сценки тощо. Важливе місце відведено оповіданням радянського часу — про події в дні «Великого Жовтня», громадянської і «Великої Вітчизняної воєн», про трудові звершення радянського народу. Твори цього жанру видаються окремою збіркою вперше, переважна більшість з них друкується на основі архівних джерел та сучасних записів. Для філологів, етнографів, істориків та всіх шанувальників народної творчості.
«Народні оповідання»
Упорядник: С.В.Мішанич
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1983
Мова: українська
Сторінок: 501
Краткие сообщения Института Археологии/ Наукове видання 1952 року
2000 грн.
Збірка вийшла в ті роки, коли радянська археологічна наука та інтерес народу до пам'яток минулого розвивалися надзвичайно швидкими темпами. Були зроблені археологічні відкриття, значна частина яких має світове наукове значення.
До збірки увійшли матеріали археологічних експедицій на місцях великих будівництв післявоєнного часу - Каховської ГЕС, Південноукраїнського каналу, водосховища на р. Молочній, Верхньо- та Нижньоінгулецьких каналів; результати вивчення Кам'яної Могили, чернігівських кам'яних палаців XI-XII століть, поселень та поховань різних історичних епох, а також публікації про діяльність Київського Державного історичного музею та інших наукових закладів. Серед авторів збірки - Тереножкін, Брайчевський та інші відомі українські археологи ХХ століття.
Видання несе сліди впливу на наукове життя тогочасної політичної полеміки, коли "нове вчення про мову" академіка Марра вже було визнане "порочним" і усіляко критикувалося, але панували погляди Й. Сталіна, викладені в роботі "Марксизм та питання мовознавства".
Назва: Краткие сообщения Института Археологии. Випуск 1
Автор:
Видавець: Київ, 1952, Видавництво Академії наук Української РСР
Мова: російська
Сторінок: 110
довжина 26
Українська графіка XVI—XVIII cтоліть /Д. В. Степовик/ (Наукове видання 1982 року)
3200 грн.
Мистецьке наукове видання. В монографії Д. В. Степовика "Українська графіка XVI — XVIII cтоліть. Еволюція образної системи" досліджується історія української графіки від зародження в XVI столітті її репродукційних форм (гравюри) до кінця XVIII століття. На широкому фактичному матеріалі автором висвітлюються проблеми еволюції образної системи та стилів, аналізуються роль реалістичної деталі, питання передачі образу людини, його оточення та побутової ситуації, секуляризації українського графічного мистецтва в цілому. Важливе місце відведене характеристиці формотворчих та виражальних засобів – особливостям малюнку, композиції, трактуванню часово-просторових співвідношень. Детально розглядається жанрова структура – портрет, титульна та текстова ілюстрації, пейзаж та натюрморт, панегірична та геральдична гравюри.
Видання багато ілюстроване.
Книга буде цікавою усім мистецтвознавцям, художникам, викладачам та студентам художніх навчальних закладів, поціновувачам мистецтва.
Назва: Українська графіка XVI—XVIII cтоліть
Автор: Дмитро Власович Степовик (нар. 1938) — мистецтвознавець, богослов, візантиніст, дослідник історії й теології сакрального образотворчого мистецтва, зокрема гравюри й ікони. Доктор філософії, доктор мистецтвознавства, доктор богословських наук, професор, академік АН вищої школи України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 330
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 17,5
товщина 2
Вага: 0,830 кг
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
2200 грн.
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Рік видання: 2010 (репринт видання 1884 року)
Репринтне видання сімейного архіву старшинських родів Гетьманщини, який охоплює період з 1628 по 1818 роки та висвітлює широку панораму політичного, військового та соціально-економічного життя тогочасного суспільства.
Впорядкування видання-прототипу здійснив видатний історик Гетьманщини — Олександр Лазаревський.