Новини
Археологічні пам’ятки УРСР, том 1 (1949)
Археологічні пам'ятки УРСР, том 1 (1949)
Рік видання: 1949
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 266 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
ТОМ 2: Археологічні пам’ятки УРСР, том 2 (1949)
Букіністична рідкість
Видання Інституту археології Академії наук УРСР, в якому друкувались звіти і матеріали археологічних експедицій інституту та монографії, присвячені окремим визначним пам'яткам.
У 1 томі друкуються наслідки польових досліджень інситуту за 1945-1946 рр., присвячених вивченню пам'яток східнослов'янських племен і часів Київської Русі.
Пісні гуляйпільського краю /Григорій Лютий, Анатолій Сердюк/ видання 1993 року
Популярність пісень гуляйпільсько-махновського циклу, написаних на початку 90-х років Г.Лютим у співавторстві з А.Сердюком, допомогли змінити негативне ставлення суспільства до постаті Нестора Махна.
Анатолій Сердюк - сучасний український естрадний композитор-пісняр, співак, журналіст, громадський діяч. Автор понад 160 пісень. Заслужений артист естрадного мистецтва України, заслужений працівник культури України (1999). Член Національної спілки журналістів України (2005), член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1993). Протягом усього творчого життя А. Сердюк відіграє значну роль у популяризації запорізької культури, веде громадську роботу з пропаганди української пісні й творчості місцевих митців. У 2006-2011 роках А. Сердюк ініціював та провів у Запоріжжі щорічний шкільний конкурс пісень про рідний край "Запоріжжа моє кохане".
Григорій Іванович Лютий — український поет. Навчався у Гуляйпільській середній школі №1 і паралельно в музичній по класу баяна. Голова Запорізької письменницької організації упродовж 1998-2016 рр., автор багатьох збірок лірики, автор віршів понад 50 пісень, циклу «Гуляє Гуляйполе». У його характері вирував дух нескореного махновського Гуляйполя. Тепер творчість Григорія Лютого вивчається в школі на уроках літератури рідного краю.
З автографом авторів.
Назва: Пісні гуляйпільського краю
Автор: Григорій Лютий, Анатолій Сердюк
Видавець: Гуляйполе, 1993, Гуляйпiльська друкарня
Мова: українська
Сторінок: 32
довжина 20,5
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,040 кг
О положении в биологической науке (Антикварне видання 1948 року)
Збірник агробіологічних доповідей. У збірнику "О положении в биологической науке" міститься доповідь академіка й агронома Т. Д. Лисенка, а також доповіді академіків М. О. Ольшанського, І. Г. Ейхфельда, І. В. Якушкіна та інших. Попри радянську політичну пропаганду у тексті видання, цей збірник може бути цінним джерелом з вивчення історії біологічної науки, зокрема, агрономії.
Книга буде цікавою для дослідників біологічної науки.
Назва: О положении в биологической науке.
Рік: 1948
ОГИЗ-СЕЛЬХОЗГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 534
довжина 23
ширина 15
товщина 3,5
Вага: 0,680 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Памятники русского народно-разговорного языка XVII столетия: (Из фонда А.И. Безобразова)
Публікація документів 17 століття з архівного фонду Безобразова. Пам'ятки писемності та діловодства Московського царства.
Памятники русского народно-разговорного языка XVII столетия: (Из фонда А.И. Безобразова)
Автори: Тарабасова Н.І., Котков С.І.
Рік видання: 1965
Мова: російська
Кількість сторінок: 161
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Футбол на всю жизнь / Олег Блохин, Дэви Аркадьев / (Видання 1989 року)
Автобіографічна книга про життя та кар'єру видатного радянського футболіста.
"Футбол на все життя" - це автобіографічна розповідь Олега Блохіна, легендарного радянського футболіста, доповнена коментарями та спостереженнями літератора Деві Аркадьєва. Книга охоплює всю футбольну кар'єру Блохіна, включаючи його виступи за київське "Динамо" та збірну Радянського Союзу.
Олег Блохін ділиться спогадами про найцікавіші моменти своєї кар'єри, розкриває секрети свого спортивного довголіття та розповідає про рекорди, які йому вдалося встановити. Особлива увага приділяється його досвіду виступів за австрійський клуб "Форвертс" зі Штайра, що було рідкісним явищем для радянських футболістів того часу.
Книга також містить розповідь про прощальний матч Блохіна, який відбувся в червні 1989 р. Деві Аркадьєв, який був прес-аташе цього матчу, доповнює розповідь Блохіна своїми коментарями та спостереженнями.
Це видання є цінним джерелом інформації для любителів футболу та всіх, хто цікавиться історією радянського спорту.
Бібліографічна інформація
Назва: Футбол на всю жизнь
Автор: Олег Блохин, Дэви Аркадьев
Рік і місце видання: 1989, Київ
Сторінок: 390
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,450 кг
Листопадові дні 1918 р. Олекса Кузьма (Оригінальна книга 1931 року)
Історичний нарис про битву за Львів в листопаді 1918 року від одного з учасників - сотника Української Галицької армії Олекси Кузьми (1875-1941). Автор по гарячим слідам ґрунтовно описує як безпосередні події листопада 1918 року в самому місті, так і загальне тло в країні і світі, на фоні якого все відбувалось. Книга містить численний ілюстративний матеріал (фото, карти тощо).
З передмови автора:
Початковий період нашої недавньої визвольної боротьби є досі українськими публікаціями найменше висвітлений. все, що дотепер у нас писалося, є скупе, фраґментаричне і торкаєься головно передісторії листопадових днів. Дальшими подіями після акту державного перевороту у Львові і в краю ніхто спеціяльно не займався, хоча львівська кампанія тривала повні три тижні і не тільки була богата боєвими епізодами, але й визначалася живою державно-творчою акцією, охоплюючи цілий край, а навіть переходячи поза його кордони. Наслідок такий, що для українського громадянства не відомий повний образ львівської кампанії. Не знають його навіть бувші активні учасники, що виступаючи на віокремлених становизах, не були свідками подій на інших місцях. Заходила небезпека, що з часом наша боротьба за Львів буде відома тільки з чужих джерел і наших устних переказів, які все більше відбігатимуть від історичної правди.
Може нинішня книжка виповнить цю прогалину в наших літописних публікаціях. Завдання цієї книжки подати повну історію нашої львівської кампанії, беручи під увагу також її ґенетичний підклад. В основу моєї праці лягли документи головної команди УГА., які завдяки щасливим обставинам дісталися в мої руки. Задля їх доповнення я використав усю літературу, українську і польську, що повстала у звязку з цими подіями, а також рукописні й устні доклади учасників та очевидців. Немаловажну ролю відограли власні переживання й обсервації. Залежало мені дуже, щоби моя публікація вийшла по змозі повна, обєктивна та згідна з історичною правдою.
Я, Богдан (Сповідь у славі)/Павло Загребельний/(Видання 1983 року)
Історико-філософський роман про Богдана Хмельницького, видатного державного діяча України XVII ст.
У цьому романі-сповіді Павло Загребельний майстерно відтворює образ Богдана Хмельницького - визначного полководця, мудрого політика та тонкого дипломата. Автор зображує гетьмана як на вершині слави, так і в моменти глибоких роздумів та сумнівів, розкриваючи його не лише як історичну постать, але й як звичайну людину.
Твір охоплює драматичний період визвольної війни українського народу проти соціального та національного гніту. Центральною подією роману є Переяславська рада 1654 р., яка призвела до об'єднання України з Росією.
Особливістю роману є його форма - монолог-сповідь, що дозволяє читачеві зануритися у внутрішній світ Богдана Хмельницького, зрозуміти його мотиви, сумніви та прагнення. Це дає можливість по-новому поглянути на історичні події та оцінити складність рішень, які доводилося приймати гетьману.
Ця книга буде цікава як любителям історичної прози, так і тим, хто цікавиться українською історією та філософією лідерства.