Новини
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 2 ч. 1 (репринт)
Репринтне видання Літописів Катеринославської вченої архівної комісії. Основу випуску становить монографія Мар'яна Дубецького "Кодак. Прикордонна фортеця та її околиці".
Катеринославська губернія займала величезний простір Півдня України - Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області України.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 2 ч. 1
Рік: 2015 (репринт з книги 1905 року)
Кількість сторінок: 504
Мова: російська
Дерев’яні церкви східного обряду на Словаччині. Науковий збірник 5 Музею української культури в Свиднику (Чехословацьке видання 1971 року)
Культурна спадщина України.
«Дерев'яні церкви є складовою частиною культури нашого населення, одним з проявів його духовного життя, характерною рисою якого протягом сторіч було те, що воно формувалося під двома впливами, місцевим староукраїнським з візантійськими елементами (який в розумінні історичному репрезентувала східноримська державність, культура та її наступники) та західноримським. Ці дві області культурних, ідейних і державно-політичних концепцій, зустрічаючись, шляхами спокійних або насильних впливів, утворюють неповторні ситуації з неповторними продуктами - речовими артефактами культури. Спокійні впливи можуть мати місце тоді, коли сусідні народи живуть у самостійних політично-державних формаціях. Але для Закарпаття, Галичини та Буковини типова була відірваність від держави, яка продовжувала розвивати староукраїнські культурні основи. Протягом довгих сторіч ці області розвивалися при наявності чужих державно-політичних, ідейно-культурних, конфесійних та етнічних впливів.»
«Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині. Науковий збірник 5 Музею української культури в Свиднику»
Автор: Бланка Ковачовичова-Пушкарьова, Імріх Пушкар
Видавництво: Свидницький музей української культури в Братіславському педагогічному видавництві української літератури в Пряшеві, Чехословаччина, 1971
Мова: українська
Сторінок: 517
Стефанія Кульчицька. Альбом (Видання 1987 року)
Майстри декоративно-ужиткового мистецтва
Альбом присвячений творчості львівського майстра декоративно-ужиткового мистецтва С.В.Кульчицької, що створює оригінальні сучасні костюми на основі переосмислення народних традицій, а також плідно працює в галузі художньої вишивки.
«Стефанія Кульчицька. Альбом»
Автор-упорядник: Ганна Володимирівна Савчук
Видавництво: «Мистецтво» Київ 1987
Мова: українська, англійська, німецька, французька, російська
Сторінок: 95
Падение Икара /Ольга Сугробова/ (Видання 1984 року)
Розповідь про нідерландського художника Пітера Брейгеля
Бувають живописці, слава яких, придбана ними за життя, живе згодом у століттях. Бувають художники, не зрозумілі сучасниками, але оцінені невдовзі по смерті. Але буває так, що художник, ім'я якого було добре відомо сучасникам, нащадками поступово забувався. І минало багато часу, поки його відкривали наново. Саме так сталося з Пітером Брейгелем Старшим, який жив у XVI столітті.
«Падение Икара». Розповідь про нідерландського художника Пітера Брейгеля
Автор: Ольга Сугробова
Видавництво: «Детская литература» 1984
Мова: російська
Сторінок: 57
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Очерки поэтического стиля древней Руси. В.П.Адрианова-Перетц (Наукове видання 1947 року)
Літературознавство про історичну тематику у давньоруській літературі.
"Твердження національної своєрідності культури давньої Русі одне з найважливіших важливих досягнень радянської історичної науки. Працями акад. А. С. Орлова, акад. Б. Д. Грекова, акад. І. Е. Грабаря, акад. С. П. Обнорського, проф. М. М. Вороніна, Д. С. Лихачова та інших радянських вчених рішуче спростовано уявлення про несамостійне, наслідувальний характер російського образотворчого мистецтва, літератури до літературної мови? 1-XVII ст. Дослідження розкрили глибокі народні витоки культури російського середньовіччя і показали, що засвоєння культурного досвіду народів, що стикалися з Російською державою, було творчим, і напрям цього засвоєння визначався тим місцевим, „своєземним” ґрунтом, де воно відбувалося. Радянське літературознавство переконливо довело, що історична тематика зайняла у давньоруській літературі у перших її кроків панівне місце і що у художньому втіленні саме цієї тематики зароджувалися і зміцнювалися ті якості російської літератури, які підтримують єдність російського літературного процесу на всьому його протязі, народність, реалізм зображення та висока виразність літературної мови." (з оригінальної передмови).
"Очерки поэтического стиля древней Руси".
Автор: В.П.Адрианова-Перетц
Видавництво Академії наук СРСР Москва - Ленінград 1947
Мова російська
Сторінок 188
Антропологический сборник 3 тома (Наукове видання 1956 року)
Академічна збірка статей з антропології людей різних кутків планети.
Зміст:
Том 1: Труди Інституту етнографії ім. Миклухо-Маклая, нова серія, том XXXIII:
- Антропологічні дослідження в південній Білорусії
- Антропологічний склад населення Волго-Окського басейну
- Антропологічний склад населення г.Болгари в Х-XV ст
- Скелети древніх болгар з розкопок у с.Кайбели
- Матеріали по палеоантропології України
- Антропологічні дослідження в Дагестані
- Древні населення східних та центральних районів Казахської РСР
- Антропологічний матеріал з Верхоленського могильника
- Матеріал по краніології чулимців та селькупів
- Очерт палеоантропології Тавінської автономної області
Том 2: Труди Інституту етнографії ім. Миклухо-Маклая, нова серія, том L:
- До питань про вікові зміни расових ознак у людини
- Матеріали для вікової морфології черепа людини
- Про вікову динаміку расових ознак у дорослих
- Лицьових скелет та фактори, що визначають варіації його будови
- Трансверзальна сплощеність лицьового скелету
- Деякі питання розвитку кисті в процесі антропогенезу
- Проблема походження волосяного покрову сучасної людини
Том 3: Труди Інституту етнографії ім. Миклухо-Маклая, нова серія, том LXXI:
- Палеоантропологічний матеріал з Вольненського неолітичного могильника
- Палеоантропологічний матеріал з могильників черняхівської культури Молдавії
- Савромати Нижнього Поволжжя
- До антропології ранніх кочівників Східного Казахстану
- Черепа з могильників Арук-Тау
- Палеоантропологія Алтає-Саянського нагір'я епохи неоліту та бронзи
- Кочівники Забайкалля ІХ-ХІІ ст.. за даними палеоантропології
- Матеріали по антропології західних тунгусів
- Антропологічний состав населення Греції. Географічна диференціація окремих ознак
Антропологічний збірник. 3 томи
Видавництво Академії наук CРСР, Москва - 1956
Мова російська
Деревообрабатывающее ремесло в Античных государствах Северного Причерноморья /Сокольский/ (Видання 1971 року)
Матеріали та дослідження з археології.
Ця робота присвячена історії деревообробки в одному з районів античного світу, в державах Північного Причорномор'я, які відігравали важливу роль у процесі історичного розвитку своєї епохи, особливо в історії народів Східної Європи, і були найдавнішими державами на території нашої країни. Вивчення виробництва та культури цих держав і, зокрема, деревообробки має велике значення і водночас становить велику складність, тому що виробництво та культура тут були засновані на базі виробництва та культури греко-середземноморського товариства VII-VI ст. до зв. е., а надалі розвивалися в тісному контакті з культурою місцевих північно-чорноморських народів.
«Деревообрабатывающее ремесло в Античных государствах Северного Причерноморья» (Деревообробне ремесло в Античних державах Північного Причорномор'я).
Автор: Сокольський М.І.
Видавництво: «Наука», Москва, 1971
Мова: російська
Сторінок: 286
Твори в п’ятьох томах /Євген Гребінка/(Видання 1957 року)
Серед попередників Шевченка, в творах якого утвердився критичний реалізм як певний художній метод, помітне місце в історії нашої літератури належить Є. П. Гребінці — художнику слова, що протягом майже двадцяти років брав участь в українському й російському літературному процесі.
Національна самобутність і оригінальність, високий художній рівень творів Гребінки забезпечили їм великий і цілком заслужений успіх.
Том 1. Байки. Поезії. Рассказы пирятинца. Оповідання (1834-1838).
Том 2. Оповідання, повісті (1839-1841).
Том 3. Оповідання, повісті (1842-1844).
Том 4. Оповідання, повісті (1844-1847).
Том 5. Повісті, оповідання (1847-1848). Нариси (1844-1846). Статті (1837-1845).
Марко Вовчок. Народні оповідання (Ілюстроване видання 1977 року)
Класичні твори класичної авторки, відомої всім зі школи.
Видання проілюстроване художницею Ульяновою Валентиною Андріївною, ученицею Касіяна, Якутовича та Дерегуса.
Твори Марка Вовчка, які ввійшли в збірку:
Сестра, Одарка, Козачка, Чумак, Чари, Сон, Горпина, Викуп, Свекруха, Отець Андрій, Максим Гримач, Данило Гурч, Інститутка, Павло Чорнокрил, Три долі, Ледащиця, Два сини, Не до пари.
Народні оповідання
Авторка: Марко Вовчок (1833-1907)
Київ 1977
Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Київ. Статті-довідки (Наукове видання 1948 року)
Історичний путівник по Києву. У книзі "Київ. Статті-довідки" містяться публікації науковців К. Воблія, М. Ткаченка, М. Супруненка, К. Дубини та О. Власова про минуле Києва: природу, економіку, населення. Також у цьому виданні, попри певне ідеологічне навантаження, є цінна інформація про історію Києва у часи Жовтневої революції та за німецької окупації. У книзі можна знайти й опис майбутнього Києва, а також опис історичних пам'яток міста.
Зміст
- К. Воблий - Природа, економіка, населення - 5
- М. Ткаченко - Минуле Києва - 8
- М. Супруненко - Київ у Великій Жовтневій соціалістичній революції, в громадянській війні й соціалістичному будівництві - 45
- К. Дубина - Київ за німецької окупації - 72
- О. Власов - Майбутній Київ - 92
- Історичні пам'ятки Києва - 101
- Довідки - 127
Назва: Київ. Статті-довідки
Автор: Костянтин Григорович Воблий (1876–1947) – фундатор української економіко-географічної школи, український учений-економіст і географ, доктор політичної економії та статистики.
Микола Михайлович Ткаченко (псевдоніми — Микола Михайленко, 1893 — 1965 — історик, археограф, архівіст, джерелознавець, літературознавець, доктор історичних наук.
Микола Іванович Супруненко (1900 — 1984) — український історик, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент і дійсний член АН УРСР.
Кузьма Кіндратович Дубина (1906 — 1967) — український історик, дослідник історії України періоду радянсько-німецької війни, професор, доктор історичних наук, Заслужений діяч науки УРСР.
Рік: 1948
Київ, Українське видавництво політичної літератури
Сторінок: 140
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 14
товщина 1
Вага: 0,170 кг
Petrus Christus (Шедеври мистецтва, великі художники n°126: Петрус Крістус. Французьке видання 1968 року)
Альбом робіт фламандського живописця Петруса Крістуса
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Петруса Крістуса.
Петрус Крістус (нід. Petrus Christus) (1410/1420 — 1475/1476) — фламандський художник, працював у Брюгге з 1444 року. Також згадується під ім'ям Пітер Крістофсен. Петрус Крістус був учнем Яна ван Ейка, на стиль Крістуса крім вчителя вплинули художники Рогір ван дер Вейден і Робер Кампен. Петрус успадкував майстерню Ван Ейка після його смерті в 1441 році й справив значний вплив на інших майстрів Брюггської школи — Дірка Баутса і Гертгена той Сінт-Янса. У полотнах на релігійні теми Крістус не зумів досягти рівня Ван Ейка, однак портрети пензля Крістуса відомі завдяки характерно проробленим деталям.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°126: Petrus Christus» (Шедеври мистецтва, великі художники n°126: Петрус Крістус)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька