Новини
Украинское искусство X – XVIII вв. /Логвін Г./ (Видання 1963 року)
Українська архітектура, монументально-декоративне мистецтво, живопис, скульптура та графіка
Пропонована до уваги читачів книга – короткий нарис історії українського мистецтва з давніх-давен і до кінця XVIII століття. Ці хронологічні рамки визначені періодом феодалізму, який зумовив як шляхи розвитку, так і характер мистецтва епохи, що розглядається. ХІХ століття розпочинає новий етап у розвитку мистецької культури народу, пов'язаної з дією нових історичних умов.
Період до кінця XVIII століття – найменш вивчена епоха історії українського мистецтва, яка створила твори неперехідної художньої цінності в галузі архітектури, монументально-декоративного мистецтва, живопису, скульптури та графіки.
«Украинское искусство X – XVIII вв.»
Автор: Г.Логвін
Видавництво: «Искусство», 1963
Мова: російська
Сторінок: 288
Надія Лопухова /Л. І. Дмитрова/ (Антикварне видання 1981 року)
Унікальне мистецьке видання. Альбом "Надія Лопухова" присвячено творчості провідного українського графіка - Надії Лопуховій. У виданні репродуковано твори, що принесли художниці широке визнання: серія літографій "Жіноча доля у творах Т. Г. Шевченка", офорти, зроблені за мотивами драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" та інші.
Зміст
- Шлях у мистецтво - с. 5
- Дитяча література - с. 11
- "Лісова пісня" Лесі Українки - с. 43
- "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного - с. 57
- Станкова графіка - с. 73
- Основні виставки, у яких брала участь Надія Лопухова - с. 108
- Біографічні дані - с. 110
Видання буде цікавим для мистецтвознавців та для широкого кола читачів.
Назва: Надія Лопухова.
Автор: Надія Йосипівна Лопухова (1928 — 2014) — український графік, член Спілки художників СРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник України.
Рік: 1981
Київ, "Мистецтво"
Сторінок: 110
довжина 22
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,330 кг
ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ / П.К.ВОЛИНСЬКИЙ / (Видання 1955 року)
У цій праці дослідник широко висвітлює роль і значення Котляревського в історії української літератури, дає докладний аналіз його творів, простежує традиції письменника в новій українській літературі.
Книга П.К. Волинського "Іван Котляревський. Життя і творчість"— це монографія, присвячена життю та творчому шляху видатного українського письменника Івана Котляревського. Котляревський вважається засновником нової української літератури, і його найвідоміші твори, такі як "Енеїда" та п'єса "Наталка Полтавка", мали значний вплив на розвиток літературної мови та національної самосвідомості.
Волинський у своїй книзі розглядає основні етапи життя Котляревського, аналізує його літературну спадщину і місце в культурному та історичному контексті того часу.
Исследования по Древнерусской литературе /Лихачев Д.С./ (Видання 1986 року)
Збірка статей, кожна і яких є конкретним дослідженням якоїсь окремої пам'ятки літератури Давньої Русі: «Повчання» Володимира Мономаха, «Моління» Данила Заточника, «Слово про смерть Руської землі», «Повісті про руйнування Рязані Батиєм» і ін..
«Исследования по Древнерусской литературе» (Дослідження з Давньоруської літератури)
Автор: Лихачов Д.С.
Видавництво: «Наука», 1986
Мова: російська
Сторінок: 405
Польсько-український, українсько-польський словник. 100 тис. слів.
Словник призначений для всіх, хто вивчає польську мову, виконує польсько-українські та українсько-польські переклади. Він розрахований на широке коло читачів. Словником можуть користуватися школярі, студенти та всі, хто у своїй роботі має справу з перекладами.
Поряд із загальновживаними словами літературної та розмовної мови це видання також містить терміни, які найчастіше вживаються в різних галузях науки і техніки.
Польсько-український, українсько-польський словник. 100 тис. слів.
Упорядник: Таланов О.С.
Рік: 2022
Кількість сторінок: 394
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине (Наукове видання 1976 року)
Кераміка неоліту на території України.
Книга присвячена неолітичній культурі племен, які залишили на території України пам'ятники з так званою ямочно-гребінчастою керамікою. Характеризується виробничий та побутовий інвентар, властивий цим племенам, встановлюються етапи у розвитку культури та її локальні варіанти. Основна увага приділяється питанню походження цієї культури на території України та значення її для розвитку схожих із нею культур у лісовій зоні Східної Європи.
«Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине»
Автор: Непріна Валентина Іванівна
Видавництво: «Наукова думка» Київ» 1976
Мова: російська
Сторінок: 149
Драматичні твори. Іван КОЧЕРГА. (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Іван Кочерга - уродженець Чернігівщини, один з фундаторів української драматургії 20 століття. Він йшов складним шляхом пізнання сенсу бутя, заглиблення в непрості істини епохи грандіозних зрушень у суспільному житті країни, в свідомості кожної людини."
"Від романтизованого пошуку казки-мрії в плині не пізнаваного людиною часу він прийшов до усвідомлення й художнього осмислення проблеми влади людини над Часом і Простором."(з передмови).
Зміст
- Изгнанник Вагнер
- Фея гіркого мигдалю
- Алмазне жорно
- Марко в пеклі
- Натура й культура
- Свіччине весілля
- Майстри часу
- Підеш - не вернешся
- Нічна тривога
- Ярослав Мудрий
Драматичні твори
Автор: Іван Антонович Кочерга (1881-1952)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 730
Дневник автобиогрфия. Тарас Шевченко (Наукове видання 1972 року)
Реліквія українського народу
Щоденник являє собою зошит з записами російською мовою, які поет робив протягом 1857—1858 років після одержання у Новопетровському укріпленні звістки про можливе звільнення з заслання і до приїзду в Петербург. Шевченко вів щоденник з 12 по 1857 р. по 13 липня 1858 р. (Останні тижні заслання та повернення до Петербурга). Автобіографію писав за рік до смерті (січень 1860 р.). Ці його записи - потаємні документи генія і водночас художні скарби неоціненного значення. Рукописи видаються вперше.
«Тарас Шевченко. Дневник. Автобиогрфия. Автографы»
Підготовка тексту та післямова: Є. Шабліовського.
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1972
Мова: російська
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Флора средней полосы Европейской части CCCP/ П. Ф. Маевский / (Наукове видання 1954 року)
Восьме видання класичного визначника флори російського ботаніка Петра Маєвського (1851—1892).
Автор довідника пропонує всебічний огляд рослинного світу регіону. Визначник містить детальні описи типів, класів, порядків та родин 2300 видів рослин. Для кожної родини представлені ключі ідентифікації родів та видів, а також дані про географічне поширення. Систематична частина книги відображає найновіші на час публікації наукові відкриття в галузі ботаніки.
Видання є незамінним інструментом для ідентифікації рослин у польових умовах,
містить оновлену систему класифікації рослин, інструкції з використання визначних таблиць та покажчики назв рослин російською та латинською мовами.
Назва: Флора средней полосы Европейской части CCCP
Автор: П. Ф. Маєвський
Рік і місце видання: 1954, Москва, Ленінград, Державне видавництво сільськогосподарської літератури
Сторінок: 911
Довжина: 27
Ширина: 18
Товщина: 4,5
Вага: 1,790 кг
Мова: російська
Присутні печатки неіснуючих бібліотек.
Древности славян и Руси /Тимощук Б.А./ (Видання 1988 року)
Радянські статті з питань археології, історії та культури Русі та інших слов'янських країн.
Збірка присвячена 80-річчю від дня народження радянського історика та археолога, академіка Б.А.Рибакова. Зміст збірника відповідає науковим інтересам Б.А.Рибакова та включає статті з різних питань археології, історії та культури Русі та інших слов'янських країн. У книзі публікуються нові дані про язичницькі святилища, про унікальні знахідки предметів культу та мистецтва, розглядаються проблеми господарської діяльності та соціального устрою населення міст та сільських поселень. Для істориків, археологів.
«Древности славян и Руси»
Редактор: Тимощук Б.А.
Видавництво: «Наука», 1988
Мова: російська
Сторінок: 287