Новини
Нариси та замітки з археології вибрані статті за останні 60 років /Телегін Д.Я./ (Видання 2007 року)
Археологічні дослідження. Пам’ятки археології.
До книги увійшли статті та кореспонденції, написані відомим археологом, доктором історичних наук Д.Я.Телегіним протягом 1940-1990-х рр. Переважна більшість з них присвячена таким напрямкам його діяльності, як археологічні дослідження, пам’ятко охоронна діяльність, історія козацтва. У додатках наводиться список основних праць вченого. Видання проілюстроване фотографіями з власного архіву автора та його учнів. Книга розрахована як на науковців, так і на всіх, хто цікавиться вітчизняною історією, археологією та культурою.
«Нариси та замітки з археології вибрані статті за останні 60 років»
Автор: Телегін Д.Я.
Видання 2007 року
Мова: українська
Сторінок: 278
Славяне Днепровского Левобережья /О. В. Сухобоков/ (Наукове видання 1975 року)
Класичне наукове історичне дослідження. Монографія «Слов'яни Дніпровського Лівобережжя (роменська культура та її попередники)» переконливо довела тезу про спадковість історичного процесу на Лівобережжі України. Вчений першим запропонував деталізовану картину еволюції головних елементів матеріальної культури слов'янського населення Дніпровського Лівобережжя від пам'яток VI — VII ст. до роменсько-давньоруських пам'яток ХІ ст.
Зміст
- ВВЕДЕНИЕ - 3
Глава I
- ПРИРОДНО-КЛИМАТИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ И КУЛЬТУРНО-ХРОНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПАМЯТНИКОВ - 6
Глава II
- ОСНОВНЫЕ ЧЕРТЫ МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТРЫ НАСЕЛЕНИЯ ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ I ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 23
Глава III
- ХОЗЯЙСТВЕННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ И СОЦИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ СЛАВЯНСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЛЕВОБЕРЕЖЬЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ I ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 87
Глава IV
- ЭТНОКУЛЬТУРНЫЙ ПРОЦЕСС НА ДНЕПРОВСКОМ ЛЕВОБЕРЕЖЬЕ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ 1 ТЫСЯЧЕЛЕТИЯ Н. Э. - 132
- ЗАКЛЮЧЕНИЕ - 150
- Литература - 155
- Архивные материалы - 164
- Список сокращений - 165
Видання містить ілюстрації та таблиці.
Назва: Славяне Днепровского Левобережья
Автор: Олег Васильович Сухобоков (1937 - 2008) - український історик-славіст, археолог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України, художник. Наукові інтереси О. В. Сухобокова фокусувалися на ранньослов'янській та давньоруській археології Дніпровського Лівобережжя, історії східнослов'янського племені сіверян та долі «Сіверської землі» в складі Хозарського каганату і Давньої Русі.
Рік: 1975
Киев, издательство "Наукова думка"
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 17,5
товщина 1,2
Вага: 0,293 кг
Українська література XIV-XVI ст. (Видання класичної літератури 1988 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
У книзі друкуються житійні, паломницькі, історіографічні, полемічні й поетичні твори української літератури XIV - XVI ст.
Українська література XIV-XVI ст.
Апокрифи. Агіографія. Паломницькі твори. Історіографічні твори. Полемічні твори. Перекладні повісті.
Київ 1988 Наукова думка
Сторінок: 600
Лев Михайлович Жемчужников /Л. І. Попова/ (Антикварне видання 1961 року)
Унікальне мистецьке видання. Лев Михайлович Жемчужников — визначний художник, який усю свою творчість присвятив українському народові та міцно ввійшов в історію української культури. Він належав до тієї групи митців, яка в середині XIX століття, за життя Тараса Шевченка, виступили як послідовники та продовжувачі реалістичних, демократичних традицій, закладених в українському мистецтві великим Кобзарем. Книга кандидата мистецтвознавства Л. І. Попової є коротким критико-біографічним нарисом життя та творчості Л. М. Жемчужникова. Автор аналізує основні твори художника: картину "Кобзар на шляху", альбом "Живописна Україна", офорти "Покинута", "За штатом" та інші. У книзі висвітлюється також діяльність Жемчужникова як художнього критика, публіциста, дослідника українського фольклору.
Видання буде цікавим для істориків, мистецтвознавців та для широкого кола читачів.
Книга містить суперобкладинку.
Назва: Лев Михайлович Жемчужников.
Автор: Лідія Іванівна Попова (нар. 1925) — український мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства.
Лев Михайлович Жемчужников (1828 — 1912) — український художник. З материнського боку правнук гетьмана Розумовського. Основні твори: графіка – "Жниця", "Химка Забіячиха", "Кирило Харченко", "Автопортрет", "Козак у степу", "Покинута"; живопис – "Кобзар на шляху" (за мотивами поеми "Катерина" Т. Шевченка), "Сім’я Лизогубів, яка скубе корпію", "Отара овечок, що повертаються в село увечері", "Лірник у хаті", "Козак їде на Січ".
Рік: 1961
Київ
Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР
Сторінок: -
довжина 22
ширина 18
товщина 1
Вага: 0,360 кг
Києво-Могилянська академія. З.І. Хижняк (Наукове видання 1981 року)
Висвітлюється історія виникнення і розвитку Києво-Могилянської академії, яка була першим і довгий час єдиним вищим навчальним закладом в Україні та в усій Східній Європі.
Зміст
- Становлення вищої освіти в Україні
- Києво-Могилянська академія - центр освіти й науки в Україні
- Культурні зв'язки Києво-Могилянської академії
Києво-Могилянська академія.
авторка: Хижняк Зоя Іванівна
Київ - 1981, видання друге
Сторінок: 234
Стародавній Київ (Наукове видання 1975 року)
Книга з історії стародавньої столиці України.
Збірник присвячено археології стародавнього Києва. У ньому вміщено ґрунтовні звіти про розкопки Київської постійно діючої експедиції Інституту археології АН УРСР протягом 1969–1972 рр., зокрема матеріали досліджень "городів" Володимира і Ярослава, околишніх районів Києва, а також унікальних зрубних комплексів Подолу Х–ХІ ст. Ряд статей і публікацій присвячено питанням будівництва за часів Ярослава Мудрого, новим фрескам Софії Київської тощо. Значне місце відведено публікації матеріалів архітектурно-археологічного вивчення Успенського собору Печерського монастиря.
Зміст:
- Толочко П.П. Розкопки Києва у 1969-1970 рр.
- Кілієвич С.Р. Дослідження Старокиївської гори.
- Гупало К.М. Старокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень.
- Мовчан І.І. Археологічні дослідження на Видубичах.
- Холостенко М.В. Успенський собор Печерського монастиря.
- Висоцький С.О. Графіті та час побудови Софійського собору в Києві.
- Тоцька І.Ф. Про час виконання розписів галереї Софії Київської.
- Стріленко Ю.М. Аналіз зразків фрескових та будівельних розчинів Софії Київської.
- Пачкова С.П. Територія Києва на рубежі нашої ери.
- Сагайдак М.А. Нова знахідка енколпіона.
- Орлов Р.С. Зображення грифона на ливарній формочці з Києва.
«Стародавній Київ»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 211
ЄВПРАКСІЯ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1975 року)
Роман Павла Загребельного "Євпраксія" — це історичний твір, написаний у 1975 році, який присвячений життю княжни Євпраксії Всеволодівни, онуки Ярослава Мудрого. Євпраксія стала дружиною німецького імператора Генріха IV і зіграла важливу роль в європейській політиці XI століття. У романі Загребельний зображає складний і трагічний шлях Євпраксії. Вона вирушає до Європи ще в юному віці, де стикається з інтригами імператорського двору, важкими випробуваннями в особистому житті та політичними конфліктами того часу. Цей роман є частиною циклу історичних романів Павла Загребельного, присвячених видатним постатям української історії.
Церковно-визвольний рух на Чернігівщині в 1920-х роках. Віктор Моренець (2016)
Книга про діяльність Української автокефальної православної церкви на Чернігівщині в 1920-х роках. До книги увійшли архівні документи, спогади Голови ВПЦР Василя Потієнка, маловідомі світлини культових споруд 1920—1930 років, друковані видання української церкви 1921 року.
Церковно-визвольний рух на Чернігівщині в 1920-х роках
Редактор-упорядник В.І. Моренець
Рік: 2016
Сторінок: 390
Зміст
- Передмова.
- Історична довідка.
- Українська церква на Чернігівщині в 1920-х роках.
- Василь Потієнко. Спогади.
- УАПЦ в документах совєтської спецслужби. . .
- Церкви Чернігівщини із збірки НБУ імені В.І. Вернадського.
- Друковані видання Української церкви 1921 року.
- Географічний покажчик.
Пластический язык архитектуры (Букіністика)
Пластический язык архитектуры
Класична книга про архітектуру. Букіністична рідкість.
Автори: Тиц, Воробйова
Рік видання: 1986
Мова: російська
Кількість сторінок: 312
На підставі комплексного розуміння архітектурної пластики як сукупності всіх пластичних засобів, що формують художній образ та беруть участь у розкритті його ідейного змісту, виявляється її значення в стилеутворенні та показуються інформаційні можливості.
Визначається місце різних видів пластики в образному вираженні змісту архітектурного твору.
Культура Византии (Наукове видання 1989 року)
Класична історична праця. Книга "Культура Византии. Вторая половина VII - XII в." присвячена епосі розквіту культури Візантії, коли остаточно оформилися власне візантійська філософія та політична теорія, право та військово-теоретична думка, витончена дипломатія та придворний етикет, історіографія та література, космографія та практична географія, естетика та мистецтво. У виданні виявлено характерні риси цієї загалом стрункої та гомогенної культури, яка мала значний вплив на культурний розвиток багатьох інших країн та народів.
Книга містить ілюстрації.
Видання сподобається історикам, культурологам, зокрема, усім, хто цікавиться візантійською культурою.
Назва: Культура Византии
Автор: редактори: Зінаїда Володимирівна Удальцова (1918 - 1987) - історик-медієвіст, фахівець у галузі візантинознавства, слов'янознавства та історії пізньої античності, член-кореспондент АН СРСР, доктор історичних наук, професор.
Геннадій Григорович Литаврін (1925 - 2009) — історик, спеціаліст із середньовічної історії південних слов'ян і Візантії, доктор історичних наук.
Рік: 1989
Москва, "Наука"
Сторінок: 678
Розміри,см.:
довжина 24,5
ширина 18
товщина 3
Вага: 1,100 кг
Carpaccio (Шедеври мистецтва: №105 – Карпаччо, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам венеціанського художника епохи Відродження Карпаччо. Карпаччо народився у Венеції прибл. 1460; зазнав впливу Джованні та Джентіле Белліні, а також Антонелло да Мессіни, Джорджоне та Андреа Мантеньї. Працював головним чином у Венеції. Найбільші твори художника — кілька циклів картин, створених ним для венеціанських релігійних братств, із зображенням сцен із житій їхніх святих покровителів. Ці роботи дають уявлення про церемоніальний бік життя Венеції того часу. З 1490 по 1495 Карпаччо написав для Скуоли ді Сант Орсола серію картин, що ілюструють легенду про св. Урсулі (нині у галереї Академії у Венеції). Згідно з припущенням Т. Піньятті (1958), Карпаччо був сином П'єро Скарпацца, торговця шкірами, який вважав за краще змінити своє ім'я на ім'я Карпаччо. Творчість художника займає важливе місце в історії венеціанського живопису XV ст.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°105: Carpaccio» (Шедеври мистецтва великих живописців: №105 - Карпаччо, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Правда Руськая (копія з видання 1940 і 1947 рр.)
У 1940-47 р. Академія Наук СРСР видала корпус текстів Руської Правди, яке досі залишається неперевершеним за якістю видання та масштабністю охоплення списків. Випущене перед самою війною, це видання включає тексти всіх відомих на той момент списків Короткої та Розлогої редакцій пам'ятника, з фотографічним відтворенням оригінальних текстів, а також німецьким перекладом.
Науковий коментар містить аналіз різночитань списків, і подає позиції усіх дослідників минулого часу.
Цей комплект - копія зі згаданих видань, оправлена в подарункову оправу.
Том 1: тексти
Том 2: науковий коментар