Новини
Поезії. Поеми. Іван Франко (1991)
Перший том з трьохтомної збірки творів Івана Франка.
Друкуються вірші із збірок: "З вершин і низин", "Зів'яле листя", "Із днів журби", "Semper tiro", "Із літ моєї молодості", а також поеми "Смерть Каїна", "Похорон", "Іван Вишенський", "Мойсей".
Для всіх поціновувачів класичної української літератури
Поезії. Поеми.
Автор: Іван Франко
Рік 1991 Київ "Наукова думка"
Сторінок: 667
Львівська опера. Паламарчук Оксана, Пилип’юк Василь (Фотоальбом 2000 року)
Величністю будівлі, вишуканістю архітектурних форм, розкішністю мистецьких розписів вестибюлю і фойє, пишністю глядачевої зали чарує Львівський державний академічний театр опери та балету - архітектурна та історична пам'ятка міста. У книжці на підставі документальних джерел розповідається про творчі становлення театральних колективів, вокальну і хореографічну сценічну майстерність виконавців минулого і сьогодення.
Уважний читач переконається, яким насиченим було і є театрально музичне життя.
Видання розраховане на широку читацьку аудиторію, передовсім на ту її частину, яка не байдужа до мистецького надбання старовинного українського міста Лева.
Львівська опера.
Автори: Паламарчук Оксана, Пилип'юк Василь
Рік: 2000
Сторінок: 155
Розміри, см.: Довжина 27, ширина 27, товщина 2,5
Вага 1,340 кг
БАЙРОН. Андре Моруа (Видання класичної літератури 1981 року)
Переклад класичної романізованої біографії відомого англійського поета Байрона від майстра слова Андре Моруа.
В романі поєднується глибина проникнення у внутрішній світ великого англійського поета з гостротою сюжету, що охоплює увесь життєвий шлях героя.
Байрон.
Автор: Андре Моруа (1885-1967)
Переклад з французької Ю. Калиниченка
Київ 1981
Сторінок: 398
Киевский университет (Антикварне видання 1984 року)
Унікальний фотоальбом про один із найкращих університетів країни. Ювілейне видання, присвячене 150-літтю Київського унівеситету ім. Т. Шевченка, - одного із найстаріших вишів країни, найбільшого центру просвітництва, науки та культури. У виданні на основі фактичних та архівних матеріалів розповідається про наукову та суспільно-політичну діяльність університету, про його міжнародні та культурні зв'язки.
Попри наявність радянської політичної пропаганди, фотоальбом має унікальні чорно-білі та кольорові фотографії збільшеного формату, а також доповнене цікавими архівними матеріалами.
Видання подарункове, сподобається усім любителям антикваріату.
Назва: Киевский университет.
Рік: 1984
Киев
Издательство при Киевском государственном университете издательского объединения "Вища школа"
Сторінок: -
довжина 29,5
ширина 23
товщина 1,5
Вага: 1,000 кг
Пластический язык архитектуры (Букіністика)
Пластический язык архитектуры
Класична книга про архітектуру. Букіністична рідкість.
Автори: Тиц, Воробйова
Рік видання: 1986
Мова: російська
Кількість сторінок: 312
На підставі комплексного розуміння архітектурної пластики як сукупності всіх пластичних засобів, що формують художній образ та беруть участь у розкритті його ідейного змісту, виявляється її значення в стилеутворенні та показуються інформаційні можливості.
Визначається місце різних видів пластики в образному вираженні змісту архітектурного твору.
Шевченко в колі сучасників /Марахов Г.І./ (Видання 1976 року)
Біографії однодумців та друзів Кобзаря.
У словнику, в основу якого покладено архівні, епістолярні документи, наукові дослідження, подається характеристика суспільно-інтелектуального середовища Т.Г.Шевченка. Книжка складається зі стислих біографій однодумців, друзів, знайомих поета, а також тих, хто перебував під впливом його творчості чи використовував її в своїй діяльності.
«Т.Г.Шевченко в колі сучасників». Словник персоналій.
Автор: Марахов Григорій Іванович
Видавництво: «Дніпро», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 150
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Керамическая тара из Ольвии. Из опыта изучения амфор VI-IV вв. до н.э. Лейпунская Н.А. (Наукова книга 1981 року)
Дослідження однієї з наймасовіших категорій археологічного матеріалу в античних центрах — керамічної тари, яка є важливим джерелом для вивчення економіки та історії цих міст. Проаналізовано та узагальнено матеріал, отриманий в результаті багаторічних розкопок в Ольвії — одному з античних міст Північного Причорномор’я. Запропонована система опису та класифікації матеріалу дозволяє судити про основні напрями зовнішніх зв’язків Ольвії, їх об’єму та хронологічних змінах.
Керамическая тара из Ольвии. Из опыта изучения амфор VI-IV вв. до н.э.
Авторка: Лейпунська Ніна Олександрівна (1930-2008)
Київ 1981 Наукова Думка
Сторінок: 118
Мова: російська
Киев во второй половине XVII века. Г.В. Алферова. В.А. Харламов (Історично-архітектурний нарис 1982 року)
Історично-архітектурний нарис про місто Київ кінця 17 століття. Книга вийшла під юбілейне святкування 1500 ліття міста.
Основні теми книги: план Києва 1695 року, верхнє мале місто, верхнє велике місто, михайлівське відділення, печерське містечко, нижнє місто - Поділ, реконструкція планування Києва кінця 17 ст. за матеріалами плана Ушакова 1695 року
Для всіх, кому цікава історія столиці України.
Киев во второй половине XVII века.
Автори: Алферова, Харламов
Київ 1982 Наукова думка
Сторінок: 160
Мова російська
Відсутня суперобкладинка і карти
Воронежские повести /Кораблинов В. А./ (Видання 1984 року)
Збірка повістей становить художній літопис воронезького краю с XVII століття до Жовтневої революції 1917 року. "Герасим Кривуша" відображає міські бунти XVII століття, повість "Воронезькі кораблі" розповідає про створення першого російського флоту за часів Петра Першого, "Падре Єфіміус" - про діяльність видатного просвітителя-демократа Є. А. Болховітінова. "Дім веселого чародія" - про життя першого в Росії соло-клоуна, виразника народних настроїв початку ХХ століття, засновника династії циркових акторів А. Л. Дурова. "Азорські острови" - автобіографічна повість про юність письменника, що припала на часи революції, громадянської війни та перші роки радянської влади.
Видано до 400-ліття м. Воронежа.
Назва: Воронежские повести
Автор: Кораблінов, В. А.
Видавець: Воронеж, 1984, Центрально-Чорноземне книжкове видавництво
Мова: російська.
Сторінок: 606
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3,5
Вага: 0,570 кг
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Carpaccio (Шедеври мистецтва: №105 – Карпаччо, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам венеціанського художника епохи Відродження Карпаччо. Карпаччо народився у Венеції прибл. 1460; зазнав впливу Джованні та Джентіле Белліні, а також Антонелло да Мессіни, Джорджоне та Андреа Мантеньї. Працював головним чином у Венеції. Найбільші твори художника — кілька циклів картин, створених ним для венеціанських релігійних братств, із зображенням сцен із житій їхніх святих покровителів. Ці роботи дають уявлення про церемоніальний бік життя Венеції того часу. З 1490 по 1495 Карпаччо написав для Скуоли ді Сант Орсола серію картин, що ілюструють легенду про св. Урсулі (нині у галереї Академії у Венеції). Згідно з припущенням Т. Піньятті (1958), Карпаччо був сином П'єро Скарпацца, торговця шкірами, який вважав за краще змінити своє ім'я на ім'я Карпаччо. Творчість художника займає важливе місце в історії венеціанського живопису XV ст.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°105: Carpaccio» (Шедеври мистецтва великих живописців: №105 - Карпаччо, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька