Новини
Українська література XVIII ст. (Видання класичної літератури 1983 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Письменство 18 ст. - важливий етап у багатовіковій історії українського народу. Продовжуючи давню традицію, воно водночас вступає у нову епоху свого розвитку, вивільняється з тенет церковно-релігійної ідеології, утверджується як література світська, виробляючи ті художні форми і засоби їх вираження, які могла використати нова література в процесі свого становлення. Як одна із форм художнього освоєння дійсності література 18 ст. нерозривно пов'язана з тогочасною історією України." (з передмови).
Феофан Прокопович, Семен Климовський, Стефан Яворський, Ілля Бачинський, Гнат Бузановський, Митрофан Довгалевський, Павло Конюскевич, Георгій Кониський, Ігнатій Максимович, Олександр Падальський, Левицький, Григорій, Іван Пашковський, Федір Кастевич, Яків Семержинський, Василь Пашковський, Іоанн, Антон Головатий, Юліан Добриловський, Іван Пастелій, Іван Некрашевич, Семен Дівович, Василь Григорович-Барський, Ілля Турчиновський та інші.
Українська література XVIII ст.
Поетичні, драматичні, прозові твори.
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 693
Соя. Сборник статей (Видання 1963 року)
Практика вирощування сої у Радянському Союзі.
Серед рослин, багатих на білок, їй за поширеністю належить перше місце.
Зміст:
- Соя на Далекому Сході
- Соя в Казахстані, Киргизії та Західному Сибіру
- Соя на Кавказі
- Соя в Україні та в Молдавії
- Соя в інших районах СРСР
«Соя. Сборник статей»
Видавництво «Издательство сельсхозяйственной литературы, журналов и плакатов» 1963
Мова російська
Сторінок 333
Основы эволюции растений /Б. А. Келлер/ (Антикварне видання 1948 року)
Унікальне раритетне видання з ботаніки. У праці "Основы эволюции растений" Б. О. Келлер виклав теоретичні основи ботаніки. Попри радянську пропаганду у тексті видання, книга буде цікавою для дослідників, адже містить матеріали, які можуть стати в нагоді при вивченні історії ботаніки двадцятого століття.
Зміст
- Введение - с. 5
- Глава I. Космическая роль растения и урожаи - с. 9
- Глава II. Что особенного в отношениях растений к среде - с. 34
- Глава III. К постановке впороса о приспособлениях - с. 47
- Глава IV. Усложнение и усовершенствование в реакциях и в организации тела у растений - с. 55
- Глава V. Опыти с осенне-весенними эфемерами пустыни - с. 71
- Глава VI. Значение индивидуального развития растений для эволюции - с. 94
- Глава VII. Тропические дождевые леса-гилеи - с. 119
- Глава VIII. Наши степные дубравы - с. 147
- Глава IX. Краткий обзор содержания - с. 194
Назва: Основы еволюции растений.
Автор: Борис Олександрович Келлер (1874 - 1945) - біолог, геоботанік, ґрунтознавець, спеціаліст у галузі екології рослин, один із засновників динамічної екології рослин.
Рік: 1948
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 207
довжина 26
ширина 17
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Українська радянська скульптура (Видання 1957 року)
Херсонес Таврический в античную епоху (Наукове видання 1993 року)
Економічний та соціальний розвиток Херсонеса Таврійського
У монографії досліджуються питання економічного і соціального розвитку одного з найбільших античних центрів Північного Причорномор'я - Херсонеса Таврійського (кінець V до н. Е. - друга половина V н. А.). Для археологів, істориків, викладачів і студентів вузів.
«Херсонес Таврический в античную епоху»
Автор: В.М.Зубарь
Київ «Наукова думка» 1993
Мова: російська
Сторінок: 138
Собрание сочинений в пяти томах /Сергей Есенин/ Антикварне видання 1966 року
У зібранні творів представлена практично вся творчість Єсеніна: вірші, поеми, художня та критична проза, теоретичні статті, а також автобіографії, епістолярна спадщина поета.
Кожен том має примітки. Видання ілюстроване численими фотографіями автора та факсимільним відтворенням рукописів.
Зміст:
Том 1: Стихотворения и поэмы 1910-1917
Том 2: Стихотворения. Драматические поэмы 1917-1923
Том 3: Стихотворения и поэмы 1924-1925
Том 4: Проза. Статьи и заметки
Том 5: Автобиографии. Письма.
Назва: Собрание сочинений в пяти томах
Автор: Сергій Єсєнін
Видавець: Москва, 1966, "Художественная литература"
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 17
ширина 13,5
товщина 10 (5 книг)
Вага: 1,950 кг (5 книг)
Девяносто третий год /Виктор Гюго/ (Антикварне видання 1981 року)
Історичний роман французького класика світової літератури Віктора Гюго (1802-1885), який присвячений Францзькій революції 1793 року і її героям. Написанню книги передувало грунтовне опрацювання письменником записок учасників революції та наукових праць про цю історичну подію. У творі автор відтворив протиставлення революції і контреволюції і підвів це до моральної моральної дилеми: гуманні цінності і насильницькі методи їх досягнення.
Назва:Девяносто третий год
Автор: Віктор Гюго
Рік і місце видання: 1981, Москва, Видавництво «Правда»
Мова: російська
Сторінок: 397
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,430 кг
Киев во второй половине XVII века. Г.В. Алферова. В.А. Харламов (Історично-архітектурний нарис 1982 року)
Історично-архітектурний нарис про місто Київ кінця 17 століття. Книга вийшла під юбілейне святкування 1500 ліття міста.
Основні теми книги: план Києва 1695 року, верхнє мале місто, верхнє велике місто, михайлівське відділення, печерське містечко, нижнє місто - Поділ, реконструкція планування Києва кінця 17 ст. за матеріалами плана Ушакова 1695 року
Для всіх, кому цікава історія столиці України.
Киев во второй половине XVII века.
Автори: Алферова, Харламов
Київ 1982 Наукова думка
Сторінок: 160
Мова російська
Відсутня суперобкладинка і карти
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Монголия и Кам /Козлов П.К./ (Видання 1947 року)
Монголо-тибетська експедиція 1899 -1901 рр.
У видання увійшла робота російського дослідника П.Козлова про монголо-тибетську експедицію у верхів'я річок Хуанхе, Янцзи та Меконг, досконалої ним у 1899-1901 роках. Під час експедиції були зібрані важливі матеріали про орографію, геологію, клімат, рослинність і тваринний світ нагір'я Тибету і про маловідомі східно-тибетські племена.
«Монголия и Кам: труды экспедиціи Императорскаго Русскаго географическаго общества, совершенной в 1899-1901 гг»
Автор: Козлов П.К.
Видавництво: ОГИЗ Государственное издательство географической литературы, Москва, 1947
Мова: російська
Сторінок: 437
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Лев Михайлович Жемчужников /Л. І. Попова/ (Антикварне видання 1961 року)
Унікальне мистецьке видання. Лев Михайлович Жемчужников — визначний художник, який усю свою творчість присвятив українському народові та міцно ввійшов в історію української культури. Він належав до тієї групи митців, яка в середині XIX століття, за життя Тараса Шевченка, виступили як послідовники та продовжувачі реалістичних, демократичних традицій, закладених в українському мистецтві великим Кобзарем. Книга кандидата мистецтвознавства Л. І. Попової є коротким критико-біографічним нарисом життя та творчості Л. М. Жемчужникова. Автор аналізує основні твори художника: картину "Кобзар на шляху", альбом "Живописна Україна", офорти "Покинута", "За штатом" та інші. У книзі висвітлюється також діяльність Жемчужникова як художнього критика, публіциста, дослідника українського фольклору.
Видання буде цікавим для істориків, мистецтвознавців та для широкого кола читачів.
Книга містить суперобкладинку.
Назва: Лев Михайлович Жемчужников.
Автор: Лідія Іванівна Попова (нар. 1925) — український мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства.
Лев Михайлович Жемчужников (1828 — 1912) — український художник. З материнського боку правнук гетьмана Розумовського. Основні твори: графіка – "Жниця", "Химка Забіячиха", "Кирило Харченко", "Автопортрет", "Козак у степу", "Покинута"; живопис – "Кобзар на шляху" (за мотивами поеми "Катерина" Т. Шевченка), "Сім’я Лизогубів, яка скубе корпію", "Отара овечок, що повертаються в село увечері", "Лірник у хаті", "Козак їде на Січ".
Рік: 1961
Київ
Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР
Сторінок: -
довжина 22
ширина 18
товщина 1
Вага: 0,360 кг