Збірник матеріалів з археології Києва. У збірнику вміщено матеріали про розкопки, які здійснювала Київська постійно діюча експедиція Інституту археології АН УРСР протягом 1973 р., зокрема матеріали досліджень «города» Володимира та «города» Ярослава, околишніх районів Києва, а також нововідкритих зрубних комплексів Подолу Х-ХІ ст. на Житньому торзі. З розкопками на Подолі пов'язані і теоретичні розробки про конструктивні особливості дерев'яних будівель Подолу та дендрохронологічне вивчення стародавнього Києва. Ряд публікацій присвячено важливим питанням будівництва Києва ХІ ст., зокрема таким важливим архітектурним спорудам, як Золоті ворота та Успенський собор Печерського монастиря (їх історико-археологічне дослідження та реконструкція). Збірник містить спеціальні дослідження про торговельні зв'язки Києва з країнами Арабського Сходу та Візантією, а також формування Києвоподолу. Окремий розділ становлять матеріали до археологічної карти Києва з Х по XVIII ст. «Археологічні дослідження стародавнього Києва». Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1976 Мова: українська Сторінок: 220 Розміри, см.: Довжина 22 ширина 17 товщина 1,2 вага 0,425 кг

Венеди Автор: Козак Денис Никодимович Рік видання: 2008 Мова: українська Кількість сторінок: 470 з ілюстраціями У книзі підсумовано результати 30-річних досліджень пам'яток зубрицької культури, вперше відкритих автором у Подністров'ї та на Волині. Значна джерелознавча база дозволила висвітлити цілий спектр питань життєдіяльності зубрицьких общин: генезу, характер матеріальної культури, основні риси господарства, світогляд і військову справу, зв'язки з сусідніми народами та етнокультурними групами. Співставлення писемних та археологічних джерел дає підстави вважати, що зубрицька культура та наступні пам'ятки черняхівського типу регіону належали західній частині численних племен венедів, описаних римським істориком Корнелієм Тацітом. Подібність матеріальної культури зубрицьких пам'яток Західної України, пізньозарубинецьких і київських старожитностей Подніпров'я переконливо доводять, що землі між Віслою і Дніпром у першій половині І тисячоліття н. е. належали до слов'янської ойкумени.