Новини
Записки о Полтаве. В. Є. Бучневич (репринт)
Репринт з відомої книги відомого дослідника міста Полтави, що вперше побачила світ на початку 20 століття.
Автор зібрав і акумулював у своїй праці багато втрачених на сьогодні джерел. Саме тому, не дивлячись на свою компілятивність, книга Бучневича досі є одним з основних джерел з історії міста Полтави.
Записки о Полтаве
Автор: Василь Євстафійович Бучневич
Рік: сучасний репринт з книги 1902 року
Мова: дореформена російська
Эстетика поздней античности. Бычков В.В. (Букіністика)
Эстетика поздней античности
ІІ-ІІІ века
Букіністична рідкість
Автор: Бычков В.В.
Рік видання: 1981
Видавництво: Наука
Мова: російська
Кількість сторінок: 326
Обкладинка м'яка
В книзі висвітлено естетичні ідеї одного з найбільш впливових філософських напрямків пізньої Античності - патристики 2-3 ст.
Філософсько-естетичні концепції Юстина Філософа, Климента Александрійського, Іринея Ліонського, Афінагора, Тертуліана, Минуція Фелікса, Арнобія, Лактанція та ін. завршують історію античної естетики та закладують фундамент нової естетичної теорії, яка отримала свій подальший розвиток в естетиці та художній практиці Середніх віків.
Філіграні архівних документів України. XVIII—XX ст. / О. Я. Мацюк / (Видання 1992 року)
Науково-довідкове видання з філігранології — альбом-каталог водяних знаків українських архівних документів XVIII—XX ст.
Книга є спеціалізованим альбомом-каталогом водяних знаків (філіграней) з паперу, виготовленого за межами українських земель, але широко вживаного на території України від XVIII до 30-х рр. XX ст. Водяні знаки систематизовані за методикою Бріке — за назвами зображень в алфавітному порядку, що полегшує пошук необхідної інформації.
Видання є практичним довідковим посібником для визначення часу написання недатованих рукописів і друків, встановлення підроблених документів, дослідження географії поширення паперу та торгівлі ним. Автор О. Я. Мацюк детально розкриває методологічні засади філігранології як спеціальної історичної дисципліни, що виділилася з палеографії та має власні завдання і методику дослідження.
У вступі обґрунтовується важливість філігранологічних досліджень для вивчення історії виробництва паперу, торговельних зв'язків між країнами-виробниками і споживачами, технічного розвитку папірень. Книга містить покажчики, які полегшують роботу з матеріалом.
Сочинения в трёх томах /О.Генри/ Антикварне видання 1975 року
О. Генрі - найпопулярніший американський гуморист початку століття і майстер-оповідач, один із корифеїв цього жанру, що має давню традицію в літературі США. Життя та розповіді О. Генрі, взяті загалом його творчість, письменницький шлях, доля - утворюють яскраву та примітну сторінку в історії культури США початку ХХ століття.
Зміст
Том 1: Короли и капуста. Четыре миллиона. Сердце Запада
Том 2: Горящий светильник. Голос большого города. Благородный жулик. Дороги судьбы. На выбор.
Том 3: Коловращение. Деловые люди. Всего понемножку. Под лежачий камень. Остатки.
Назва: Сочинения в трёх томах
Автор: О.Генри (Уільям Сідней Портер)
Видавець: Москва, 1975, "Правда"
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 13,5
товщина 7 (3 книги)
Вага: 1,370 кг (3 книги)
Князь Кий /Володимир Малик/ (Прижиттєве видання 1989 року)
Історичний роман українського письменника. У книзі "Князь Кий" відображено важливі події з історії Київської Русі - заснування міста Києва та героїчна боротьба наших предків за утвердження і незалежність своєї держави. За цей історичний роман автору було присуджено літературну премію імені Лесі Українки. У книзі також представлено роман "Черлені щити", де описано боротьбу Київської Русі проти половців у першій половині 80-х років ХІІ-го століття. Одним з головних епізодів твору є невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича у половецькі землі.
Твір написано українською мовою.
Книга буде цікава для дослідників української історії, любителів історичної прози та колекціонерів антикварних книг.
Назва: Князь Кий
Автор: Володимир Кирилович Малик (1921 - 1998) - український письменник, автор пригодницьких та історичних творів. Багато його творів перекладено іноземними мовами. За романи "Посол Урус-шайтана", "Шовковий шнурок" та "Князь Кий" Малик був відзначений літературною премією імені Лесі Українки 1983 року.
Рік: 1989
Київ
Видавництво художньої літератури "Дніпро".
Дукати і дукачі України / Спаський І. Г. /(Видання 1970 року)
Українське народне мистецтво, художні вироби народних ювелірів.
Дукач - металева, часто визолочена нагрудна прикраса, характерна деталь українського жіночого вбрання, один з видів художніх виробів місцевих народних ювелірів. Монографія І. Г. Спаського вперше науково висвітлює важливу галузь української художньої творчості - виробництво дукачів.
Зміст:
- Що таке дукачі України? Їх топографія та місцеві особливості.
- Дукати XVII–XVIII ст. на Україні. Дукати-дукачі та їх інші назви.
- Українські золотарі XIX–початку XX ст. та їх техніка.
- Минуле золотарського ремесла на Лівобережній Україні.
- Історична систематизація дукатів дукачів.
- Західноєвропейські релігійно-побутові медалі XVII–початку XVIII ст. та їх українські репліки.
- Коронатки XVIII ст. па Україні та їх місцеві репліки.
- Західноєвропейські медалі світського змісту XVII–XVIII ст. і російські медалі XVIII ст. на Україні та їх місцеві репліки.
- Коронаційна медаль 1752 р. та її українські репліки.
- Дукачі-образки українсько-російської іконографії.
- Дукачі, виготовлені з монет XVIII–XIX ст. та їх місцеві репліки.
- Кінець дукачів.
- Резюме російською мовою.
- Резюме англійською мовою.
«Дукати і дукачі України». Історико-нумізматичне дослідження.
Автор: Спаський І. Г.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,560 кг
Весільні пісні у двох книгах (Наукове видання 1982 року)
Книга з українського музичного фольклору. Книга "Весільні пісні у двох книгах" із серії "Українська народна творчість" - перше в історії української фольклористики видання з весільними піснями з усієї території України без опису обряду, але здебільшого з мелодіями. Переважна більшість весільних пісень, які містяться у виданнях, були опубліковані вперше. У першій книзі - матеріали та пісні, зібрані у регіонах Полісся, Наддніпрянщини, Слобожанщини та степової України. У другій книзі - композиції Волині, Поділля, Буковини, Прикарпаття та Закарпаття.
Видання сподобається філологам, етнографам, історикам, музикознавцям та всім шанувальникам української народної творчості.
Книга унікальна тим, що в ній, поряд з текстами пісень, міститься багато нот весільних композицій. А це означає, що музиканти сучасності мають чудову нагоду спробувати відтворити ці давні - рідкісні та традиційні пісні.
Видання має суперобкладинку та наприкінці другої книги є помітка, зроблена олівцем.
Назва: Весільні пісні у двох книгах
Автор: упорядники: Марія Митрофанівна Шубравська (1933 — 1994) — українська фольклористка, дослідниця українських народних і весільних пісень, народних обрядів, а також життя та творчості Д. Яворницького.
Анатолій Іванович Іваницький (нар. 1936) — український музикознавець, дослідник українського музичного фольклору, професор, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії наук України.
Наталія Анатоліївна Бучель (1952 — 2020) — співачка, композитор, автор пісень, заслужена артистка України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 679 та 870
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 15,5
товщина 9
Вага: 1,815 кг
Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження (Видання 1987 року)
Книга присвячена дослідженню одного із етнографічних регіонів України - Гуцульщини. Питанням історії краю, занять населення, матеріальної і духовної культури.
Книга видана більш як 30 років тому, через що фотографії, які були сучасними на момент друку, вже стали пам'яткою епохи та історичним джерелом.
Основні розділи:
- Історико-етнографічна характеристика Гуцульщини
- Господарська діяльність і матеріальна культура
- Духовна культура
- Народне мистецтво
Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження
Рік: 1987 Наукова Думка
Сторінок: 470
Твори в двох томах. Борис ГРІНЧЕНКО (Видання класичної літератури 1990 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Збірка поетичних творів, оповідань, повістей, драматичних творів видатного українського літератора, автора одного з перших ґрунтовних сучасних українських словників Бориса Дмитровича Грінченка.
Твори
Автор: Борис Дмитрович Грінченко (1863-1910)
Київ 1990, 1991 Наукова думка
Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери. В.І. Бідзіля (Наукове видання 1971 року)
Книга присвячена латенським пам'яткам, що були поширені в північно-східній частині Карпатського басейну
В книзі висвітлюється історія племен північно-східної частини Карпатської улоговини -- основного населення Закарпаття в останній чверті І тисячоліття до нашої ери.
Праця написана на основі вивчення археологічного матеріалу, спеціальної літератури, свідчень античних істориків і географів. Монографія багато ілюстрована.
Книга розрахована на археологів, істориків, музейних працівників, краєзнавців.
«Історія культури Закарпаття на рубежі нашої ери»
Автор: Василь Іванович Бідзіля
Видавництво Київ 1971
Мова українська
Сторінок 182
Таинственный остров. /Жюль Верн/ (Антикварне видання 1984 року)
Класика зарубіжної літератури. Роман Жуля Верна "Таємничий острів" є завершальним у своєрідній трилогії про капітана Немо ("Діти капітана Гранта" та "Двадцять тисяч льє під водою"). Головні персонажі роману - п'ятеро американців, один з яких ще хлопчик, які здійснили сміливу втечу з полону на повітряній кулі і потрапили на безлюдний острів. Історія цих людей незвичайна, оскільки на відміну від інших робінзонів, які користувалися запасами та спорядженням загиблих кораблів, їм, за словами автора, потрібно було з нічого створити всe. Озброєні лише знанням, активні та працьовиті, вони власними руками здобувають собі все необхідне для існування.
Видання перекладене російською мовою Н. Нємчиновою та А. Худадовою.
Книга припаде до вподоби прихильникам зарубіжної літератури та прикрасить будь-яку колекцію антикварних видань.
Назва: Таинственный остров.
Автор: Жуль Габрієль Верн (фр. Jules Gabriel Verne; 1828-1905) — французький письменник, автор пригодницьких романів. Разом із Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики.
Рік: 1984
КИШИНЕВ
ЛИТЕРАТУРА АРТИСТИКЭ
Мова: російська
Издательство "Литература артистикэ",
277004, Кишинев, пр. Ленина, 180.
Центральная типография, 377068, Кишинев, ул. Флорилор, 1.
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227