Новини
Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження (Видання 1987 року)
Книга присвячена дослідженню одного із етнографічних регіонів України - Гуцульщини. Питанням історії краю, занять населення, матеріальної і духовної культури.
Книга видана більш як 30 років тому, через що фотографії, які були сучасними на момент друку, вже стали пам'яткою епохи та історичним джерелом.
Основні розділи:
- Історико-етнографічна характеристика Гуцульщини
- Господарська діяльність і матеріальна культура
- Духовна культура
- Народне мистецтво
Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження
Рік: 1987 Наукова Думка
Сторінок: 470
Твори. Степан ТУДОР, Олександр ГАВРИЛЮК (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
У книзі друкуються прозові твори українських письменників Степана Тудора: роман "День отця Сойки" та повість "Марія", оповідання "Куна", "Червоний усміх" та ін.
А також твори українського радянського письменника Олександра Гаврилюка: повість "Береза" та оповідання "Прощайте", "В очах дитини" та ін.
Прикметно, що обидва автори загинули у Львові від випадкового влучання німецької бомби 22.06.1941 року.
З характеристик творчості Тудора:
"Творчість цього письменника — одне з яскравих свідчень суперечності між талантом та служінням ідеї, котра стає добровільним переконанням і упокорює талант, робить його інструментом не так мистецтва, як політики" (В. Дончик)
"Це був дуже освічений і дуже талановитий чоловік… Його статті, новели, роман — це дуже талановиті речі… Він друкував дуже хороші статті про Антонича… Він має заслуги перед літературою. Щодо антицерковної діяльності, йому справді закидають роман „День отця Сойки“. Але це перший роман внутрішнього монологу. З художньої точки зору — це високовартісний роман… Тудор був дуже начитаною людиною, цікавився не лише марксистською філософією, але і поглядами Рассела, Ніцше, дотримувався позитивістських поглядів" (М. Ільницький)
День отця Сойки. Марія. Оповідання
Автор: Тудор Степан Йосипович (1892-1941)
Береза. Оповідання.
Автор Гаврилюк Олександр Якимович (1911-1941)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 608
Георгій Малаков /Д. В. Малаков/ (Антикварне видання 1984 року)
Унікальне мистецьке видання. Альбом присвячено творчості відомого українського графіка Георгія Васильовича Малакова, який активно працював у галузях станкової та книжкової гарфіки, екслібриса. Йому належать серії творів, присвячених війні 1941 - 1945 років, радянській армії і флоту, героїчній обороні Києва.
Альбом розрахований на широке коло шанувальників образотворчого мистецтва.
Назва: Георгій Малаков.
Автор: Дмитро Васильович Малаков (1937 — 2019) — український історик, києвознавець, колишній заступник директора Музею історії Києва, старший науковий співробітник музею.
Георгій Васильович Малаков (1928 — 1979) — український графік, заслужений художник УРСР. Працював у галузі станкової, книжкової графіки та екслібрису, переважно в техніці лінориту. Багато працював в галузі журнальної та газетної ілюстрації. Брат українського краєзнавця Дмитра Малакова.
Рік: 1984
Київ, "Мистецтво"
Сторінок: _
довжина 26
ширина 18
товщина 1
Вага: 0,400 кг
Матеріали з антропології України. Випуск 4 (Збірка наукових статей 1969 року)
Матеріали з антропології України – неперіодичне видання Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.
У виданні публікуються статті з проблем теорії та методики антропологічних досліджень, етнічної антропології давнього і сучасного населення України, прикладної і фізіологічної антропології, антропогенезу, розвідки про антропологічні та археологічні дослідження в інших регіонах СРСР.
Зміст
В.П. Алексєєв - Основні теоретичні питання расознавства в радянській антропологічній літературі
В.Д. Дяченко, І.М. Кухтенко - Матеріали до антропології болгарського народу. Болгари України і Молдови
Є.І. Данилова. Про групові фактори крові та перспективи використання гематологічних даних для етнічної антропології
С.І. Круц - Черепи епохи бронзи з курганів Криворіжжя
Т.С. Кондукторова - Антропологічний склад племен території України в епоху бронзи
Г.П. Зіневич - Краніологічні матеріали з середньовічного Херсонесу
Т.І. Алексєєва - Антропологічний склад населення древньоруських міст
В.А. Євтушенко. Хребет людини та мавп у зв'язку з еволюцією вищих приматів
Матеріали з антропології України. Випуск 4
Рік: 1969
Київ Наукова Думка
Сторінок: 95
Пісні гуляйпільського краю /Григорій Лютий, Анатолій Сердюк/ видання 1993 року
Популярність пісень гуляйпільсько-махновського циклу, написаних на початку 90-х років Г.Лютим у співавторстві з А.Сердюком, допомогли змінити негативне ставлення суспільства до постаті Нестора Махна.
Анатолій Сердюк - сучасний український естрадний композитор-пісняр, співак, журналіст, громадський діяч. Автор понад 160 пісень. Заслужений артист естрадного мистецтва України, заслужений працівник культури України (1999). Член Національної спілки журналістів України (2005), член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1993). Протягом усього творчого життя А. Сердюк відіграє значну роль у популяризації запорізької культури, веде громадську роботу з пропаганди української пісні й творчості місцевих митців. У 2006-2011 роках А. Сердюк ініціював та провів у Запоріжжі щорічний шкільний конкурс пісень про рідний край "Запоріжжа моє кохане".
Григорій Іванович Лютий — український поет. Навчався у Гуляйпільській середній школі №1 і паралельно в музичній по класу баяна. Голова Запорізької письменницької організації упродовж 1998-2016 рр., автор багатьох збірок лірики, автор віршів понад 50 пісень, циклу «Гуляє Гуляйполе». У його характері вирував дух нескореного махновського Гуляйполя. Тепер творчість Григорія Лютого вивчається в школі на уроках літератури рідного краю.
З автографом авторів.
Назва: Пісні гуляйпільського краю
Автор: Григорій Лютий, Анатолій Сердюк
Видавець: Гуляйполе, 1993, Гуляйпiльська друкарня
Мова: українська
Сторінок: 32
довжина 20,5
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,040 кг
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Труды института истории естествознания. Том V (Антикварне видання 1953 року)
Унікальне раритетне видання з природознавства. Том V "Трудов института истории естествознания" присвячено історії біології XVIII - XIX століть. На початку видання подано праці, які вісвітлюють боротьбу вітчизняних біологів за ідею єдності організму й умов життя. Також у цьому томі є декілька статей, які розкривають пріоритет видатних ембріологів і цитологів у важливих відкриттях і теоріях. Попри певну радянську пропаганду у тексті видання, статті, подані в цьому томі, мають велику цінність для вивчення та розуміння історії природознавства.
Книга розрахована на природознавців, біологів та усіх, хто цікавиться рідкісними антикварними виданнями.
Назва: Труды института истории естествознания. Том V.
Рік: 1953
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 400
довжина 26,5
ширина 19
товщина 2,5
Вага: 1,000 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Каталог колекції документів Київської Археографічної комісії. 1369–1899
Твори в 7 томах. Іван ЛЕ (Збірка художньої літератури 1982 року)
Збірка творів класика української літератури 20-го століття Івана Ле.
"... все своє життя йшов з народом, творив в ім'я народу, оспівував його героїчне минуле, стверджував красу і багатство духовного світу..." (з передмови)
"Професор Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), який більшу частину свого життя прожив у еміграції і великими симпатіями до радянської влади не відрізнявся, в своїй “Історії української літературної мови” стверджував, що значну роль у завершенні формування сучасної української літературної мови відіграли українські письменники доби радянської українізації (першої третини ХХ століття).
До цих письменників безумовно належить й Іван Ле, який за своє життя видав більше 50 книг зі своїми творами, переважну більшість яких було написано українською мовою."
Твори в 7 томах.
автор: Іван ЛЕ (Іван Леонтійович Мойся, 1895-1978)
Проблеми давньоруської та середньовічної археології (Археологія і давня історія України №1)
Собрание сочинений в десяти томах /Виктор Гюго/ Антикварне видання 1972 року
Віктор Гюго - один із найяскравіших представників прогресивно-романтичної течії французької літератури ХІХ століття. Він найбільш відомий своїми творами романтичної літератури, такими як "Знедолені" та "Собор паризької богоматері". Гюго також писав вірші, п'єси та есе. За своє життя він написав безліч прозових та віршованих творів, а також філософські тексти та понад 4 000 малюнків. До видання увійшли найвідоміші твори автора.
З кольоровими ілюстраціями Народного художника РСФСР П. Пінкісевича та портретом автора.
Зміст:
Том 1: Стихотворения. Кузнецы. Последний день приговоренного к смерти. Клод Ге. Марьон Делорм.
Том 2: Эрнани. Король забавляется. Рюи Блаз
Том 3: Собор Парижской Богоматери
Том 4: Отверженные. Часть 1. Фантина
Том 5: Отверженные. Часть 2. Козетта
Том 6: Отверженные. Часть 3. Мариус. Часть 4. Идиллия улицы Плюме и эпопея улицы Сен-Дени
Том 7: Отверженные. Часть 5. Жан Вальжан
Том 8: Труженики моря
Том 9: Человек, который смеется
Том 10: Девяносто третий год
Назва: Собрание сочинений в десяти томах
Автор: Віктор Гюго
Видавець: Москва, 1972, "Правда"
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 13,5
товщина 22 (10 книг)
Вага: 4,290 кг (10 книг)
Декоративно-прикладное искусство Украинской ССР / Велигоцкая Н.И./(Видання 1986 року)
Альбом українського народного мистецтва.
Альбом містить 239 ілюстрацій робіт українських прикладних художників – скло, ткацтво, вишивки, кераміка, фарфор усіх регіонів України. Підписи до ілюстрацій англійською мовою.
«Декоративно-прикладное искусство Украинской ССР. 70-е – начало 80-х годов» (Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР. 70-ті – початок 80-х років)
Автор: Велигоцька Н.І.
Видавництво: «Советский художник», Москва, 1986
Мова: російська та англійська
Сторінок: 192