Територія у пониззі Дунаю була у першій половині І тисячоліття нашої ери районом активних контактів Риму і різних груп степового населення, що створювали постійний тиск на кордони імперії. Саме тут, перед Карпатами на заході і римськими фортецями на Дунаї на півдні, накопичувалися різні племена, що приходили з півночі і сходу. Вони вступали не лише у військові конфлікти з Римом, але й у економічні та політичні зв'язки з ним, засвоюючи провінційно-римську культуру. У монографії розглядаються археологічні пам'ятки землеробів та скотарів Буджацьких степів початку І тисячоліття нової ери. Дослідникам вперше в радянській історіографії вдалося розділити пізньосарматські старожитності на окремі хронологічні групи і ув'язати їх з конкретними етапами просування сарматів на захід. Встановлено послідовне існування у пониззі Дунаю пізньосарматських та черняхівських пам'яток. Назва: Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I-IV вв. н.э Автор: Гудкова А. В., Фокеев М. М. Видавець: Київ, 1984, Наукова думка Мова: українська Сторінок: 118 довжина 21 ширина 17 товщина 1 Вага: 0,160 кг

Дослідження однієї з наймасовіших категорій археологічного матеріалу в античних центрах — керамічної тари, яка є важливим джерелом для вивчення економіки та історії цих міст. Проаналізовано та узагальнено матеріал, отриманий в результаті багаторічних розкопок в Ольвії — одному з античних міст Північного Причорномор’я. Запропонована система опису та класифікації матеріалу дозволяє судити про основні напрями зовнішніх зв’язків Ольвії, їх об’єму та хронологічних змінах. Керамическая тара из Ольвии. Из опыта изучения амфор VI-IV вв. до н.э. Авторка: Лейпунська Ніна Олександрівна (1930-2008) Київ 1981 Наукова Думка Сторінок: 118 Мова: російська