Один з перших творів з історії України, надзвичайно популярний в першій половині 19 століття. "До початку 1990х, за майже двохсотлітній період свого існування «Історія Русів» була опублікована двічі: один раз малим тиражем російською мовою в 1846 році в Москві, вдруге — 1956 року в Нью-Йорку. Свого часу вона таємно поширювалася в списках, за неї платили несосвітенні гроші, всі, хто її прочитав, зазнали її чару. «Історією Русів» користувався Тарас Шевченко при написанні багатьох своїх патріотичних творів, а також Пушкін («Полтава»), Гоголь («Тарас Бульба») та багато-багато інших письменників, істориків, політичних діячів. «Історія Русів» — це твір історичний і політичний, суворо реалістичний і легендарний, романтичний; це — дзвін на сполох, заклик українцям до єднання, визволення, це — історично справедливий погляд на наше минуле." Исторія Русовъ или Малой Россіи. Сочиненіе Георгія Конискаго, Архіепископа Бѣлорускаго. Репринт 1991 року з книги 1846 Сторінок: 302 Мова: дореформена російська

Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.). Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором. Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.