Пам’ятки української мови. Один з найбільш ранніх оригінальних граматичних посібників в Україні та інших сх.слов'ян. «Граматика словенська» Л. Зизанія, надрукована 1596 р. у Вільні, була одним з найбільш ранніх оригінальних граматичних посібників у східних слов’ян. У ній зроблена перша спроба систематизації граматичного матеріалу церковнослов’янської мови, осмислення його особливостей, широко відбиті риси живої народної мови XVI ст. Книга становить значний інтерес не тільки для історії вітчизняного мовознавства, але й для вивчення української мови того часу. У комплекті з факсимільним виданням «Граматики словенської» 1596 р. публікується її докладне наукове дослідження. Розрахована на істориків східнослов’янських мов, славістів, істориків вітчизняної науки, зокрема мовознавства, викладачів, студентів та учителів, книголюбів. "Граматика словенська" Автор: Лаврентій Зизаній Підготовка факсимільного видання та дослідження пам’ятки: В.В.НІМЧУK Видавництво "Наукова думка" Київ 1980 Мова українська. Сторінок: Наукове дослідження 56 + факсимільне видання 1596 р.

Класика української літератури. До видання увійшли найвідоміші твори Володимира Винниченка, а також навчально-методичні матеріали: літературознавчі коментарі до біографії та творчості письменника, орієнтовні теми творів, рефератів та усних доповідей. У пропонованій добірці творів — зразки малої прози В. Винниченка, які були написані в імпресіоністичному та реалістичному напрямках. Письменник майстерно описує трагічні людські долі, змальовує психологію дітей і дорослих, розкриває соціальної та національні проблеми, вдало поєднуючи реалістичне зображення дійсності та філософський підтекст. Творчий доробок В. Винниченка належить до золотого фонду літературної спадщини України. Зміст Проза - Кумедія з Костем - с. 3 - Федько-халамидник - с. 14 - Біля машини - с. 35 - Суд - с. 59 - "Салдатики!" - с. 75 - Роботи! - с. 86 - Раб краси - с. 121 - Студент - с. 138 - Зіна - с. 145 - "Малорос-європеєць" - с. 159 - Терень - с. 170 Драматургія - Чорна Пантера і Білий Медвідь - с. 197 Додаток до прочитаного, що стане в пригоді вчителеві та учню - Коменатрі й примітки - с. 269 - Сторінками біографії письменника - с. 277 - Творчість В. Винниченка в оцінці літературної критики - с. 289 - Орієнтовні теми творів - с. 296 - Орієнтовні теми рефератів та усних доповідей - с. 297 - Тезові плани письмових робіт за творчістю В. К. Винниченка - с. 297 - Рекомендована література - с. 300 Видання сподобається усім любителям української класики. Назва: Вибране. Автор: Володимир Кирилович Винниченко (1880 – 1951) – український драматург, прозаїк, художник, державний і політичний діяч. Рік: 2002 Сторінок: 303 довжина 21 ширина 13 товщина 1,7 Вага: 0,350 кг

Літературознавче та біографічне видання про геніальну поетесу Ліну Костенко. Нарис присвячено становленню й еволюції яскраво самобутнього таланту Ліни Костенко, видатного майстра слова, лауреата Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. В її багатогранній творчості трансформувалися кращі традиції українського фольклору та класичної літератури, відбилися громадянська позиція митця, світогляд та естетичні ідеали, втілені в експресивну, сповнену внутрішнього динамізму художню форму. Видання містить чорно-білі фотографії Ліни Костенко та її сім'ї. Книга сподобається усім шанувальникам творчості Ліни Василівни Костенко. Назва: Ліна Костенко. Автор: В'ячеслав Степанович Брюховецький (нар. 1947) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північноамериканських університетів, згодом ректор і президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Член Спілки письменників України. Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Входить до списку "100 великих українців", який у 2020 та 2022 роках складав журнал НВ. Ліна Василівна Костенко (нар. 1930) — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця (історичний роман, твори для дітей), дисидентка. Лауреат Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роману у віршах «Маруся Чурай», поеми «Берестечко». 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок 2011 року. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилася від звання Героя України. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Рік: 1990 Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро" Сторінок: 260 довжина 17 ширина 12,5 товщина 2 Вага: 0,250 кг