Новини
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Сага про Форсайтів /Джон Голсуорсі/ (Видання 1982 року)
Трилогія англійського письменника Джона Голсуорсі
«Сага про Форсайтів» — головний твір англійського письменника Джона Голсуорсі (1867—1933), що приніс автору світову славу. Написана як сімейна хроніка, «Сага» розповідає історію родини Форсайтів, яка уособила долі свого класу і своєї епохи. Форсайти — респектабельні буржуа, чиє життя цілком підпорядковане власницьким інтересам, що становлять основу їхнього добробуту і могутності. В прагматичному світі Форсайтів не визнають ні романтичних захоплень, ні повнокровних почуттів. І цей світ перетворюється на хаос, коли горіння серця охоплює того чи іншого з його мешканців, які обирають свій шлях до щастя. Форсайтівській твердині, що, здається, була непорушною, вже несила здолати протистояння поколінь та нестримний дух нового часу. «Сага про Форсайтів» складається з романів «Власник», «В зашморгу» і «Здаємо в оренду» та двох інтерлюдій.
«Сага про Форсайтів». Трилогія.
Автор: Джон Голсуорсі
Переклад: Олександр Терех
Головне видавництво видавничого об’єднання «Вища школа», Київ, 1982
Мова: українська
Сторінок: 878
Український середньовічний живопис (Видання 1976 року)
Альбом давньоруських пам’яток мистецтва.
«Мета цього видання ознайомити широкі кола шанувальників мистецтва і фахівців зі стародавнім станковим малярством. Серед представлених тут пам'яток, збережених і донесених до нас завдяки кропітким зусиллям багатьох реставраторів, репрезентовані й ті, що були створені за часів Давньоруської держави або походять з територій, тісно пов'язаних із нею, і твори 14-16 ст., що дають уявлення про окремі художні школи на Україні.»
«Український середньовічний живопис». Альбом
Автори: Григорій Логвин, Лада Міляєва, Віра Свєнціцька
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1976
Мова: українська, англійська, російська
Дослідження з слов’яно-руської археології (Наукове видання 1976 року)
Збірник наукових праць з археології та історії Київської Русі.
У збірнику вміщено статті, публікації та повідомлення, присвячені історії та археології східних слов'ян і Київської Русі. Висвітлюються питання етнічного розвитку слов'ян, їх культури та соціально-економічних відносин на різних історичних етапах, починаючи з рубежу нашої ери до XIII ст. включно.
«Дослідження з слов'яно-руської археології».
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 227
Поезії /Павло Грабовський/(Видання 1989 року)
У книзі - кращі поетичні твори видатного українського поета і перекладача, революційного демократа (1864-1902). Людина трагічної долі, він не зламався під гнітом обставин і невтомно працював на ниві красного письменства. Зображуючи картини нужденного життя трудового народу, тяжку, безпросвітну долю убогої людини в капіталістичному світі, поет висловлює віру в її майбутнє.
Видання присвячено 125-річчю з дня народження поета.
Carpaccio (Шедеври мистецтва: №105 – Карпаччо, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам венеціанського художника епохи Відродження Карпаччо. Карпаччо народився у Венеції прибл. 1460; зазнав впливу Джованні та Джентіле Белліні, а також Антонелло да Мессіни, Джорджоне та Андреа Мантеньї. Працював головним чином у Венеції. Найбільші твори художника — кілька циклів картин, створених ним для венеціанських релігійних братств, із зображенням сцен із житій їхніх святих покровителів. Ці роботи дають уявлення про церемоніальний бік життя Венеції того часу. З 1490 по 1495 Карпаччо написав для Скуоли ді Сант Орсола серію картин, що ілюструють легенду про св. Урсулі (нині у галереї Академії у Венеції). Згідно з припущенням Т. Піньятті (1958), Карпаччо був сином П'єро Скарпацца, торговця шкірами, який вважав за краще змінити своє ім'я на ім'я Карпаччо. Творчість художника займає важливе місце в історії венеціанського живопису XV ст.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°105: Carpaccio» (Шедеври мистецтва великих живописців: №105 - Карпаччо, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Киев. Справочник-путеводитель/(Видання 1954 року)
Довідник-путівник по Києву, що відображає історичний та культурний образ міста в середині XX ст.
Це видання 1954 р. представляє собою детальний путівник по Києву, який надає широкий спектр інформації про столицю України того часу. Книга є цінним джерелом для розуміння структури, культурного та історичного ландшафту Києва в післявоєнний період.
Зміст путівника охоплює такі розділи:
1. Вступ
2. Адміністративні, наукові та культурно-просвітницькі установи і споруди
3. Музеї та заповідники
4. Театри і стадіони
5. Пам'ятники
6. Археологічні та історико-архітектурні пам'ятки
7. Історико-революційні місця
8. Місця перебування видатних людей
9. Довідки
Цей путівник є не лише практичним довідником для відвідувачів Києва 1950-х рр., але й цінним історичним документом. Він дозволяє простежити зміни в міському ландшафті, культурному житті та офіційній репрезентації міста за радянських часів.
Книга буде цікава історикам, краєзнавцям, дослідникам урбаністики, а також усім, хто цікавиться історією Києва та України середини XX ст.
Украинское искусство X – XVIII вв. /Логвін Г./ (Видання 1963 року)
Українська архітектура, монументально-декоративне мистецтво, живопис, скульптура та графіка
Пропонована до уваги читачів книга – короткий нарис історії українського мистецтва з давніх-давен і до кінця XVIII століття. Ці хронологічні рамки визначені періодом феодалізму, який зумовив як шляхи розвитку, так і характер мистецтва епохи, що розглядається. ХІХ століття розпочинає новий етап у розвитку мистецької культури народу, пов'язаної з дією нових історичних умов.
Період до кінця XVIII століття – найменш вивчена епоха історії українського мистецтва, яка створила твори неперехідної художньої цінності в галузі архітектури, монументально-декоративного мистецтва, живопису, скульптури та графіки.
«Украинское искусство X – XVIII вв.»
Автор: Г.Логвін
Видавництво: «Искусство», 1963
Мова: російська
Сторінок: 288
Труди Ботанічного саду АН УРСР. Том І (Антикварне видання 1949 року)
Унікальний збірник наукових статей.
Зміст
- М. М. Гришко. Завдання і напрями роботи Ботанічного саду Академії наук УРСР - с. 3
- П. С. Погребняк. Створення ценозів та ценогруп у Ботанічному саду Академії наук УРСР - с. 22
- О. І. Соколовський. Про організацію "Системи вищих рослин" Ботанічного саду Академії наук УРСР - с. 29
- А. М. Криштофович. Третинний ліс України у Ботанічному саду Академії наук УРСР - с. 39
- О. Л. Липа. Аптекарські, боатнічні й акліматизаційні сади як інтродукційні осередки - с. 49
- Л. І. Рубцов. Ландшафтна композиція та рослинність Тростянецького дендропарку - с. 66
- І. О. Дрига. Роботи з акліматизації персиків у Києві - с. 78
- В. Б. Дульнєва і М. В. Соловйов. Основні результати роботи по інтродукції та селекції винограду в районі Києва - с. 108
- О. М. Бурачинський. Проростання не відокремлених від рослин бульб картоплі - с. 128
- О. І. Соколовський і К. В. Соколовська. Спостереження над сперматогенезом у Cistanche salsa (C. A. Mey) G. Beck., Orobanche aegyptiaca Pers. i Eremurus inderiensis (M. B.) Rgl - с. 149
- П. А. Васильченко. Нове в способах вирощування посадкового матеріалу - с. 161
Видання буде цікавим для дослідників ботанічної науки двадцятого століття.
Назва: Труди Ботанічного саду АН УРСР. Том І.
Рік: 1949
Київ
Видавництво Академії наук Української РСР
Сторінок: 167
довжина 26
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,290 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Селекция и сортовая агротехника пшеницы интенсивного типа /Ремесло В.М./ (Видання 1982 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У книзі наведено основні дані щодо методів селекції пшениці інтенсивного типу, що забезпечує підвищення ефективності роботи селекціонерів. Висвітлено біологічні особливості цих пшениць, що визначають можливість швидкої їх адаптації до різних еколого-географічних умов та широкий ареал обробітку. Дано характеристику інтенсивних сортів, створених у СРСР та зарубіжних країнах, коротка історія їх створення. Викладено біологічні основи формування високого потенціалу продуктивності інтенсивних сортів. Дано обґрунтування використання результатів морфофізіологічного аналізу для виявлення шляхів, що підвищують реальну продуктивність озимої пшениці за різних умов сортової агротехніки стосовно до різних ґрунтово-кліматичних зон. Книга містить 156 таблиць, 49 ілюстрацій, 50 назв бібліографічного списку.
«Селекция и сортовая агротехника пшеницы интенсивного типа»
Автор: Ремесло В.М.
Видавництво: «Колос», 1982
Мова: російська
Сторінок: 301
Теоретические основы селекции. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1987 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
В книзі зібрано роботи в області генети та селекції культурних рослин.
Зміст
- Селекция как наука
- Ботанико-географические основы селекции
- Генетические основы селекции
Теоретические основы селекции
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1987
Мова російська
Сторінок: 511
Научное наследство. Том пятый /Н. И. Вавилов/ (Наукове видання 1980 року)
Раритетне епістолярне природознавче видання. П'ятий том "Научного наследства" вченого-генетика та селекціонера М. І. Вавілова - це епістолярні матеріали 1911 - 1928 років, у яких відображається різносторонність інтересів ученого. Читач може ознайомитися з народженням та реалізацією творчих задумів М. І. Вавілова, розкрити його видатний вклад в організацію біологічної та сільськогосподарської науки минулого століття.
Книга розрахована на біологів, генетиків, агрономів, істориків науки та широке коло читачів, як цікавляться історією природознавчої науки.
Назва: Научное наследство. Том пятый.
Автор: Микола Іванович Вавілов (1887 — 1943) — вчений-генетик, селекціонер, ботанік, хімік, географ, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільш відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур. Організатор та учасник ботаніко-агрономічних експедицій, в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин. Обґрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Вніс істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид. Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Він заклав засади системи державних випробувань сортів польових культур. Сформулював принципи діяльності головного наукового центру країни з аграрних наук, створив мережу наукових установ у цій галузі.
Рік: 1980
Москва
Издательство "Наука"
Сторінок: 425
довжина 27
ширина 18
товщина 2
Вага: 0,780 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.