Новини
Украинское искусство X – XVIII вв. /Логвін Г./ (Видання 1963 року)
Українська архітектура, монументально-декоративне мистецтво, живопис, скульптура та графіка
Пропонована до уваги читачів книга – короткий нарис історії українського мистецтва з давніх-давен і до кінця XVIII століття. Ці хронологічні рамки визначені періодом феодалізму, який зумовив як шляхи розвитку, так і характер мистецтва епохи, що розглядається. ХІХ століття розпочинає новий етап у розвитку мистецької культури народу, пов'язаної з дією нових історичних умов.
Період до кінця XVIII століття – найменш вивчена епоха історії українського мистецтва, яка створила твори неперехідної художньої цінності в галузі архітектури, монументально-декоративного мистецтва, живопису, скульптури та графіки.
«Украинское искусство X – XVIII вв.»
Автор: Г.Логвін
Видавництво: «Искусство», 1963
Мова: російська
Сторінок: 288
Каталог документів з історії Києва XV–XIX cт. (Науковий довідник 1982 року)
Документи Каталога відображають соціально-економічне та політичне життя м. Киева ХV - XIX ст. До нього включені як опубліковані, використані у дослідженнях документи, так і рукописні, що зберігаються в державних архівах та рукописних відділах бібліотек Києва, Москви і Ленінграда. Зміст документа анотовано. У примітках уточнюються і пояснюються обставини, факти і події, про які йдеться в документах.
Для наукових працівників, краєзнавців, викладачів і всіх, хто цікавиться історією міста Києва
Каталог документів з історії Києва XV–XIX cт.
Упорядники: Г. В. Боряк, Н. М. Яковенко; Відп. ред. Ф. П. Шевченко.
Київ 1982 Наукова думка
Сторінок: 203
Українська поезія XVII століття /упорядник В.В. Яременко/ (Видання 1988 року)
Українське народне мистецтво. Поезії.
Це друга книжка своєрідної тритомної антології епохи українського ренесансу та барокко. У збірці представлені імена тих, чия поетична спадщина визначає обличчя і характер української поезії першої половини сімнадцятого сторіччя. Серед найталановитіших поетів Д. Наливайко, Віталій, Г.Дорофієвич, О.Митура, І.Домбровський, М.Смотрицький, К.Сакович, С.Почаський, І.Ужевич, К.Транквіліон-Ставровецький та інші. Читач познайомиться також із зразками анонімної поезії того часу.»
«Українська поезія XVII століття (Перша половина)». Антологія.
Автор: Василь Васильович Яременко
Видавництво: «Радянський письменник», Київ, 1988
Мова: українська
Сторінок: 352
Бембі / Фелікс Зальтен /(Видання 1986 року)
Широко відома повість-казка про оленя Бембі, про життя мешканців лісу, про вторгнення в їхнє життя людини.
«Бембі» – найзнаменитіший твір австрійського письменника Фелікса Зальтена. Історія розповідає про життя лісового оленя Бембі, про його дорослішання і перетворення з боязкого малюка на величного і мудрого короля лісу. Майстерно вплетена в розповідь про Бембі актуальна тема захисту дикої природи від згубного впливу людини, що робить цей класичний твір важливим і в наші дні. Звірі та птахи, подібно до людей, розмовляють, думають, борються за місце в суспільстві, люблять, співчувають і мають таку ж раниму душу.
«Бембі». Лісова казка.
Автор: Фелікс Зальтен.
Видавництво: «Веселка», Київ, 1986
Мова: українська
Сторінок: 128
Розміри,см.:
довжина 21,5
ширина 14,5
товщина 0,6
Вага: 0,147 кг
Приваловские миллионы. Горное гнездо. /Д. Н. Мамин-Сибиряк/ (Антикварне видання 1988 року)
Класика рядянської літератури. Це унікальне видання містить в собі два романи російського прозаїка Дмитра Мамін-Сибіряка, сюжети яких засновані на реальних фактах із життя промислового Уралу ХІХ століття та проілюстровані художником Геннадієм Жирновим. Твори також розповідають про розвиток капіталізму в тогочасній Російській імперії, становлення буржуазії як класу та взаємин, що тоді склались.
Твори написані російською мовою.
Попри ідеологічне забарвлення романів, вони все ще цікаві читачам реалістичними описами побуту тогочасного суспільства та яскравими персонажами.
Видання сподобається усім поціновувачам рядянської літератури та колекціонерам антикварних видань.
Назва: Приваловские миллионы. Горное гнездо.
Автор: Дмитро Наркисович Мамін-Сибіряк (1852-1912) — російський письменник, прозаїк та драматург, народився на Вісімо-Шайтанському заводі, що на той час входив до складу Пермської губернії Російської імперії. У циклах своїх повістей, оповідань і нарисів відтворював картини народного життя, переважно гірничо-промислових районів Уралу.
Рік: 1988
Издательство "Узбекистан", Ташкент.
Мова: російська
Олександр Поль: матеріали до біографії
Олександр Поль: матеріали до біографії
Видання містить 95 джерел/документів, які стосуються життя і діяльності видатного діяча Придніпровського краю Олександра Миколайовича Поля, а також сюжетів, пов’язаних із тим, як нащадки розпорядилися його спадщиною. В них розкриваються важливі етапи біографії: родина, навчання, робота в земстві й мировому суді, дослідження криворізької руди, підприємницька діяльність, заняття колекціонуванням.
Збірник стане у нагоді для всіх, хто цікавиться біографією О.М. Поля та історією Придніпровського краю.
Рік: 2020
Кількість сторінок: 204
Мова: українська, російська
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Повість минулих літ/(Видання 1989 року)
Один із найдавніших літописів, створений на межі XI-XII століть. Він є не лише цінним джерелом історії Київської Русі, але й видатним літературним пам'ятником.
Переказ українською для читачів шкільного віку - Віктора Близнеця. Під науковим керівництвом академіка Д. С. Ліхачова.
Видання прикрашають атмосферні ілюстрації відомого художника Георгія Якутовича.
Твори. Степан ТУДОР, Олександр ГАВРИЛЮК (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
У книзі друкуються прозові твори українських письменників Степана Тудора: роман "День отця Сойки" та повість "Марія", оповідання "Куна", "Червоний усміх" та ін.
А також твори українського радянського письменника Олександра Гаврилюка: повість "Береза" та оповідання "Прощайте", "В очах дитини" та ін.
Прикметно, що обидва автори загинули у Львові від випадкового влучання німецької бомби 22.06.1941 року.
З характеристик творчості Тудора:
"Творчість цього письменника — одне з яскравих свідчень суперечності між талантом та служінням ідеї, котра стає добровільним переконанням і упокорює талант, робить його інструментом не так мистецтва, як політики" (В. Дончик)
"Це був дуже освічений і дуже талановитий чоловік… Його статті, новели, роман — це дуже талановиті речі… Він друкував дуже хороші статті про Антонича… Він має заслуги перед літературою. Щодо антицерковної діяльності, йому справді закидають роман „День отця Сойки“. Але це перший роман внутрішнього монологу. З художньої точки зору — це високовартісний роман… Тудор був дуже начитаною людиною, цікавився не лише марксистською філософією, але і поглядами Рассела, Ніцше, дотримувався позитивістських поглядів" (М. Ільницький)
День отця Сойки. Марія. Оповідання
Автор: Тудор Степан Йосипович (1892-1941)
Береза. Оповідання.
Автор Гаврилюк Олександр Якимович (1911-1941)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 608
Первобытная культура /Тайлор/ (Наукове видання 1939 року)
Класична історична праця. Навчальний посібник.
Едуард Бернетт Тайлор (в неточній старої російської транслітерації – Тейлор) належить до найвидатніших етнографів та істориків культури XIX ст. Особливо великий його внесок у тісно пов'язану з етнографією, а в минулому нерідко навіть історію первісного суспільства, що ототожнювалася з нею. Тайлор багато зробив для розуміння закономірностей розвитку первісної культури, методів її вивчення та відтворення картини культурного, передусім релігійного життя первісного людства. Його дослідження становили тим більший інтерес, що його діяльність розгорталася за часів формування в етнографії її першої – еволюціоністської – науково-теоретичної школи, і сам він був одним із засновників цієї школи. Щоб оцінити внесок Тайлора в етнографію та суміжні з нею галузі знання, треба перш за все зрозуміти, чим став для них еволюціонізм.
«Первобытная культура». (Первісна культура)
Автор: Е.Тайлор
Видавництво: Государственное социально-экономическое издательство, 1939
Мова: російська
Сторінок: 565
Літургійне шитво України XVII-XVIII ст. Іконографія, типологія, стилістика/Тетяна Кара-Васильєва/(Видання 1996 року)
Перше ґрунтовне дослідження українського літургійного шитва XVII-XVIII ст.
Монографія Тетяни Кара-Васильєвої представляє унікальне та всебічне дослідження українського літургійного шитва періоду XVII-XVIII ст. Це перша праця, яка вводить у науковий обіг такий широкий спектр зразків цього виду сакрального мистецтва.
Авторка розглядає літургійне шитво як оригінальний вид образотворчого мистецтва, що розвивався у тісному взаємозв'язку з іконописом, стінописом та гравюрою. Дослідження демонструє, що ці види мистецтва були об'єднані не лише технічно та стилістично, але й спільним ідейним підґрунтям, яким слугувало богослов'я.
Праця Т. Кара-Васильєвої є важливим внеском у вивчення української культурної спадщини, розкриваючи маловідомий аспект сакрального мистецтва України. Вона буде корисною для мистецтвознавців, істориків, етнографів, релігієзнавців та всіх, хто цікавиться українською культурою та історією.