Документи з описово-статистичними даними про життя регіону Видання продовжує серію публікацій описово-статистичних джерел, започатковану випуском описів Київського та Харківського намісництв. Уперше публікують ся історично-географічні, топографічні, статистичні документи, описи Малоросійської губернії, заснованої 1796 р., Чернігівської та Полтавської губерній, утворених 1802 р. Рукописні пам'ятки, що публікуються вперше, містять інформацію про політичний устрій і врядування, флору й фауну Лівобережної України. Особливий інтерес становлять Топографічні описи Малоросійської губернії, заснованої 1796 р., а також Чернігівської та Полтавської губерній, утворе них 1802 р. внаслідок поділу Малоросійської губернії. У документах читач знайде описово-статистичні дані про економічне життя регіону, етнічну структуру населення, його культуру. Текстову частину видання органічно доповнює цікавий ілюстративний матеріал. Для істориків, етнографів, економістів, біологів, усіх, хто цікавиться історичним минулим України. «Описи Лівобережної України кінця XVIII-початку XIX ст.» НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1997 Мова: українська та російська Сторінок: 320   Книги схожого змісту: Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. (Букіністика) Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.

З історії античного міста Ольвія, що в кордонах сучасної Миколаївської області України. В книзі вперше в українському антикознавстві детально досліджений каталог ольвійських громадян IOSPE 201, який в своїй суті є календарем Ольвії. Встановлена автором відповідність ольвійського епонімного та сучасного літочислення дозволила уточнити дати фіксації більш як сімдесяти епіграфічних пам'ятників IV-I ст. до н.е., в тому числі, знаменитого декрету в честь Протогена, побудувати фрагменти родовідних гілок головних елітних родів Ольвії, а також, в першому наближенні написати історію їх, не рідко конфліктних, взаємовідносин. Монографія вводить в науковий обіг велику кількість нових фактів з історії Ольвії елліністичної доби. Для всіх хто цікавиться історією українських земель за Античної доби.

Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.). Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором. Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.