Класичне історичне видання. "Історія України" (в двох томах) Н. Д. Полонської-Василенко - це загальний нарис національної історії, який свого часу був підготовлений як підручник для вузів. У двотомнику висвітлюється насамперед політична історія України, багатовікова боротьба українського народу за власну державність. Окрім того, у виданнях подано огляди економічного життя України, соціальних відносин, розвитку культури та церкви. У вступній статті містяться відомості про нелегкий життєвий і творчий шлях дослідниці, ім'я якої довгі роки замовчувалося. Перший том праці присвячений історії України з найдавніших часів до середини XVII ст. Другий том висвітлює період з середини XVII століття до початку 20-х років XX століття. Книга сподобається як професійним історикам, так і всім тим, хто цікавиться історією свого народу. Назва: Історія України (в 2-х томах) Автор: Наталя Дмитрівна Полонська-Василенко (1884 — 1973) - українська вчена, історик, археолог, архівіст, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, авторка майже 200 наукових праць у царині історії Запоріжжя та Південної України, доктор історичних наук. Рік: 1992 Київ, "Либідь" Сторінок: 606+587 Розміри,см.: довжина 20,5 ширина 13,5 товщина 7,5 Вага: 1,120 кг

Краєзнавчі нариси з історії миргородського козацтва 17-18 ст. та родоводу, життя, творчості Гоголя від відомої миргородської краєзнавиці Людмили Розсохи. Для всіх, хто цікавиться козацьким минулим Миргородщини та життям Гоголя і його родини в Україні. Миргородщина козацька і гоголівська Авторка: Людмила Розсоха Рік: 2009 Сторінок: 396

Пам’ятки української мови XVII ст. «Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом. Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку. У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів. Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської. Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда. «Лексикон словенороський Памви Беринди» Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961 Мова: українська Сторінок: 271