Новини
Роман Шухевич /Олеся Ісаюк/ (Науково-популярне історичне видання 2015 року)
Історичне науково-популярне видання. "Роман Шухевич" Олесі Ісаюк — перша науково-популярна біографія Романа Шухевича. У цьому виданні читач знайде захопливий опис життєвих перипетій Головного командира УПА та уважний аналіз його вчинків у ті складні часи. Спортсмен, пластун, підпільник, політв'язень, бізнесмен, командир добровольчого батальйону, зрештою, головнокомандувач партизанської армії, перша особа підпільної української державності — це тільки частина іпостасей Романа Шухевича. Книга базується на архівних матеріалах, маловідомих широкому загалу, та спогадах сучасників.
Книга розрахована для всіх любителів історії, і, зокрема, для тих, хто цікавиться історією ОУН-УПА.
Видання містить фотографії з Архіву Центру досліджень визвольного руху, Галузевого державного архіву СБУ та Narodowego Archiwum Cyfrowego.
Назва: Роман Шухевич
Автор: Олеся Ісаюк - історик, доктор гуманітарних наук, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».
Рік: 2015
Сторінок: 254
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 12
товщина 1,5
Вага: 0,180 кг
Дед умер молодым / Савва Морозов / (Видання 1988 року)
Документальна повість про мецената Савву Морозова, написана його онуком на основі архівів як сімейних, так і державних.
Книжка С. Морозова присвячена особистості відомого російського промисловця і мецената Савви Морозова. С. Т. Морозов розповідає драматичну долю свого діда, розкриваючи його характер на широкому суспільно-літературному фоні Росії рубежу кінця XIX - початку XX століть.
Друге видання цієї книжки доповнене новими матеріалами.
Назва: Мій дід помер молодим
Автор: С. Морозов
Рік: 1988
Місто: Москва
Видавництво: Советский писатель
Сторінок: 201
Мова: російська
Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.
Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.
Видавництво: “Наукова думка”
Рік: 1991
Кількість сторінок: 223
Публікація важливого описово-статичного джерела до історії Слобідської України 18 століття. Містить екскурс в історію краю, відомості про адміністративний устрій з описом важливих поселень, відомості про населення, економічну складову тощо.
Книги схожого змісту:
Описи Лівобережної України (Наукове видання 1997 року)
1. Матеріалы для историко-статистическаго описанія Екатеринославской епархіи. Церкви и приходы прошедшаго XVIII столѣтія. Феодосій Макаревскій (Репринт 2000 року)
2. Киев во второй половине XVII века: историко архитектурный очерк (букіністика)
3. К истории полтавского дворянства. Павловский И.Ф. (репринт)
4. К истории Полтавской епархии. Исторические и бытовые очерки, заметки и переписка. По архивным данным. Павловский И.Ф. (репринт)
5. Полтава. Исторический очерк ее, как губернского города в эпоху управления генерал-губернаторами (1802-1856). Павловский И.Ф. (репринт)
6. Археологические исследования древнего Киева. Отчёты и материалы (1938-1947 гг.) Каргер М.К.
7. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. Михайло Грушевський (Репринт 1991)
8. Записки о Полтаве. В. Є. Бучневич (репринт)
9. Сокровища Древней Руси (1974)
Військові кампанії доби гетьмана Івана Мазепи в документах.
Михайловские мозаики / Лазарев В.Н. /(Видання 1966 року)
Книга містить детальний опис мозаїк церкви Архангела Михайла у Києві.
Про мозаїки церкви Архангела Михайла у Києві писали майже всі дослідники давньоруського мистецтва. Але, крім Д. В. Айналова, ніхто не займався ними впритул, обмежуючись висловлюваннями найзагальнішого порядку. При цьому естетична оцінка мозаїк мала довільний характер. Якщо Н. П. Кондаков піддав їх надмірно суворій критиці, то А. В. Прахов, навпаки, дав їм перебільшено високу оцінку, особливо порівняно з розписом Софії Київської. Михайлівські мозаїки потребують більш об'єктивного до них підходу, і тоді набагато легше буде вирішити питання про їхніх майстрів і ту школу, з якої вони вийшли. Ще 1916 року Ф. І. Шміт вказував на необхідність виконання фотографічних знімків у великому масштабі з кожною окремою фігурою Михайлівських мозаїк. На жаль, таких фотографій Д. В. Айналов не мав у своєму розпорядженні, що завадило йому довести до кінця такі улюблені «детальні штудії». У наші дні, завдяки активній допомозі Софійського музею та його директора М. І. Кресального, стало можливим ретельно зняти всі частини та фрагменти Михайлівських мозаїк, які нині зберігаються у спеціально відведеному приміщенні на другому поверсі Софії Київської. А це дозволило уважним чином вивчити мозаїки не лише з їхнього художнього боку, а й з технічного, що є вкрай важливим для вірного розуміння пам'яток середньовічного монументального живопису. (З передмови).
«Михайловские мозаики».
Автор: Лазарев В.М.
Видавництво: «Искусство», 1966
Мова: російська
Сторінок: 265
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 21,5
товщина 2
Вага: 1,180 кг
Землепроходцы / Г. М. Марков / (Видання 1976 року)
Збірка історичних повістей про видатних землепрохідців та мореплавців Далекого Сходу XVII-XVIII ст.
Книга "Землепрохідці" - це колекція історичних повістей, присвячених видатним дослідникам та першовідкривачам Далекого Сходу XVII-XVIII ст. У збірці представлені твори різних авторів, які розповідають про подвиги та відкриття таких відомих постатей, як Єрофей Хабаров, Семен Дежньов, Вітус Берінг та інші.
Збірник містить 13 повістей, кожна з яких присвячена окремому герою або експедиції. Наприкінці видання подано покажчик імен російських землепрохідців, дослідників, державних та громадських діячів, згаданих у текстах.
Це видання є цінним джерелом інформації про історію освоєння Далекого Сходу та вклад російських першопрохідців у розвиток географічних знань.
Бібліографічна інформація
Назва: Землепроходцы
Автор: Г. М. Марков
Рік і місце видання: 1976, Хабаровск
Сторінок: 851
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 13
товщина 4
Вага: 0,860 кг
Petrus Christus (Шедеври мистецтва, великі художники n°126: Петрус Крістус. Французьке видання 1968 року)
Альбом робіт фламандського живописця Петруса Крістуса
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Петруса Крістуса.
Петрус Крістус (нід. Petrus Christus) (1410/1420 — 1475/1476) — фламандський художник, працював у Брюгге з 1444 року. Також згадується під ім'ям Пітер Крістофсен. Петрус Крістус був учнем Яна ван Ейка, на стиль Крістуса крім вчителя вплинули художники Рогір ван дер Вейден і Робер Кампен. Петрус успадкував майстерню Ван Ейка після його смерті в 1441 році й справив значний вплив на інших майстрів Брюггської школи — Дірка Баутса і Гертгена той Сінт-Янса. У полотнах на релігійні теми Крістус не зумів досягти рівня Ван Ейка, однак портрети пензля Крістуса відомі завдяки характерно проробленим деталям.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°126: Petrus Christus» (Шедеври мистецтва, великі художники n°126: Петрус Крістус)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Я, Богдан (Сповідь у славі)/Павло Загребельний/(Видання 1983 року)
Історико-філософський роман про Богдана Хмельницького, видатного державного діяча України XVII ст.
У цьому романі-сповіді Павло Загребельний майстерно відтворює образ Богдана Хмельницького - визначного полководця, мудрого політика та тонкого дипломата. Автор зображує гетьмана як на вершині слави, так і в моменти глибоких роздумів та сумнівів, розкриваючи його не лише як історичну постать, але й як звичайну людину.
Твір охоплює драматичний період визвольної війни українського народу проти соціального та національного гніту. Центральною подією роману є Переяславська рада 1654 р., яка призвела до об'єднання України з Росією.
Особливістю роману є його форма - монолог-сповідь, що дозволяє читачеві зануритися у внутрішній світ Богдана Хмельницького, зрозуміти його мотиви, сумніви та прагнення. Це дає можливість по-новому поглянути на історичні події та оцінити складність рішень, які доводилося приймати гетьману.
Ця книга буде цікава як любителям історичної прози, так і тим, хто цікавиться українською історією та філософією лідерства.
Brojgel Pjero Bjankoni (Брейгель – П’єро Б’янконі, видання Югославії 1981 року)
Книга про відомого художника. Переклад з італійської на сербсько-хорватську мову
«Перш за все, слід підкреслити, що таке бездоганне виконання відразу вказує на повне володіння ремеслом. У картинах Брейгеля ми бачимо не тільки майстерність, але й певність у композиції та малюнку, про що свідчить незначна кількість виправлень, які спостерігалися під час дослідження ультрафіолетовими променями. Це результат великого та безперервного графіка активності, починаючи від малюнків з подорожі в Італії до безлічі робіт, які він постійно давав Коко для виконання в гравюрі. Майже всі його картини виконані олією на дошці, за винятком рідкісних втручань темперою, наприклад, у картині «Земля Дембеля». Для них він ретельно підготував основу з гіпсу та клею, а потім покриття одного загального тону, що пояснює задовільну (і в деяких щасливих випадках виняткову) збереженість його картин. Однак ранні роботи періоду, проведеного в Малині, темпера на полотні з градуйованими кольорами та гуаші, перераховані в інвентарі Кловича, з часом занепали. Єдина картина, що збереглася, брюссельське «Поклоніння королів, сильно пошкоджена.»
«Brojgel» Pjero Bjankoni.» Альбом
Автор: Pjero Bjankoni
Видавництво: Jugoslavija, Белград, 1981
Мова: сербсько-хорватська
Сторінок: 143
Граматика словенська. Лаврентій Зизаній (Наукове видання 1980 року)
Пам’ятки української мови. Один з найбільш ранніх оригінальних граматичних посібників в Україні та інших сх.слов'ян.
«Граматика словенська» Л. Зизанія, надрукована 1596 р. у Вільні, була одним з найбільш ранніх оригінальних граматичних посібників у східних слов’ян. У ній зроблена перша спроба систематизації граматичного матеріалу церковнослов’янської мови, осмислення його особливостей, широко відбиті риси живої народної мови XVI ст. Книга становить значний інтерес не тільки для історії вітчизняного мовознавства, але й для вивчення української мови того часу. У комплекті з факсимільним виданням «Граматики словенської» 1596 р. публікується її докладне наукове дослідження. Розрахована на істориків східнослов’янських мов, славістів, істориків вітчизняної науки, зокрема мовознавства, викладачів, студентів та учителів, книголюбів.
"Граматика словенська"
Автор: Лаврентій Зизаній
Підготовка факсимільного видання та дослідження пам’ятки: В.В.НІМЧУK
Видавництво "Наукова думка" Київ 1980
Мова українська.
Сторінок: Наукове дослідження 56 + факсимільне видання 1596 р.
Історико-містобудівні дослідження Керчі /В. П. Ієвлева, О. А. Кожушко, А. Ю. Закружецька, Т. А. Бобровський, Е. Ю. Градун/ (Наукове видання 2011 року)
Наукове видання з архітектури Керчі. Наукове видання висвітлює історико-містобудівні дослідження найдавнішого міста нашої держави – Керчі, які були проведені до розробки нового генерального плану. У Списку історичних населених місць України Керч посідає одне з провідних місць завдяки унікальним об’єктам нерухомої культурної спадщини античного часу, серед яких найбільш відомими є: Пантікапей - столиця Боспорської держави, Німфей, Мірмекій, Порфмій, Парфеній та Тірітака, що розташовані в сучасних межах міста Керчі, і що з 1987 р. охороняються в складі територій Керченського державного історико-культурного заповідника. Двадцятишестивікове місто є скарбницею нерухомої культурної спадщини європейського рівня.
Колективна монографія присвячена методичним аспектам щодо виконання науково-проектної розробки – історико-архітектурного опорного плану міста Керчі. Мета досліджень полягала у сприянні подальшого збереження культурної спадщини Керчі в комплексі з її цінною природною основою; традиційного характеру історичного міського середовища; композиційно-розпланувальних та ландшафтно-видових особливостей міста. Результатом досліджень стали пропозиції певних нормативно-регулятивних засад, які в подальшому могли би сприяти охоронним заходам у збереженні всього комплексу нерухомої спадщини міста Керчі.
Це видання - безцінне, адже, на сьогоднішній день, Керч знаходиться під тимчасовою окупацією російських загарбників.
Виадння пропонується для архітекторів, істориків, краєзнавців, фахівців у сфері охорони культурної спадщини, працівників органів охорони культурної спадщини, музейних співробітників, а також для всіх тих, хто небайдужий до справи охорони культурної спадщини України та нашого Криму.
Назва: Історико-містобудівні дослідження Керчі.
Автор: Валерія Павлівна Ієвлева (нар. 1957) — історик архітектури, архітектор.
Тимур Анатолійович Бобровський (нар. 1964) — український археолог, спелеолог, епіграфіст, пам'яткоохоронець, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.
Рік: 2011
Сторінок: 180
довжина 29
ширина 22
товщина 2
Вага: 0,980 кг