- 1. Історія
- 2. Етнографія
- 3. Місце видання
- 4. Книги з автографом чи екслібрисом
- 5. Антикварні книги
- 6. Сучасні видання
- 7. Діаспоріана
- 8. Література для дітей
- 9. Художня література
- 10. Кулінарна історія
- 11. Сільське господарство та промисловість
- 12. Книги Видавництва РВВ
Антикварні книги на подарунок
Топ продажів
Богдан Хмельницький (Перед бурею) /М. П. Старицький/ (Антикварне видання 1930 року)
Перше видання "Богдана Хмельницького" українською мовою. У романі М. Старицького «Перед бурею», який є першою книгою трилогії «Богдан Хмельницький», відображені події, що передували Національно-визвольній війні українського народу 1648−1654 років. На широкому історичному тлі автор показує побут епохи, розгул польської шляхти, безправ’я українського селянства та козацтва, військові виправи запорожців і підготовку до загальнонародної збройної боротьби проти Польщі.
Видання сподобається усім любителям класичної української прози, історикам та колекціонерам рідкісного антикваріату.
Назва: Богдан Хмельницький (Перед бурею).
Автор: Михайло Петрович Старицький (1839 — 1904) — український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч. Один із корифеїв українського побутового театру.
Рік: 1930
Харків, Київ
КНИГОСПІЛКА
Сторінок: 351
довжина 22
ширина 15
товщина 3
Вага: 0,400 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек (мінімум).
Багато нерозрізаних стрінок
Твори. Том V /М. М. Коцюбинський/ (Антикварне видання 1929 року)
Класика української літератури. У п'ятий том "Творів" видатного українського письменника М. Коцюбинського увійшли його раніше ненадруковані твори, а також дитячі вірші, казки, оповідання й нарис "Шевченкова могила". У виданні також містяться літературно-критичні статті, а також статті з газети "Волынь", автобіографічні листи, покажчики, переклади та алфавітний список авторів, які писали про М. Коцюбинського.
Видання сподобається усім любителям класичної української прози та колекціонерам антикваріату.
Назва: Твори. Том V.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський (1864 — 1913) — видатний український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові, титулярний радник. В українську літературу ввійшов як майстер психологічної прози.
Рік: 1929
Державне видавництво України
Сторінок: 332
довжина 19
ширина 14
товщина 2
Вага: 0,370 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек.
Твори. Том II /М. М. Коцюбинський/ (Антикварне видання 1929 року)
Класика української літератури. У другий том "Творів" видатного українського письменника М. Коцюбинського увійшли його оповідання, повість "Дорогою ціною" та новела "Лялечка". У творах Коцюбинського переплелися надзвичайно сильні емоції, які вражають до глибини душі: любов і ненависть, серйозність і гумор, пристрасть та іронія...
Зміст
- Для загального добра - с. 5
- Пе-коптьор - с. 52
- Посол від чорного царя - с. 74
- Відьма - с. 84
- По-людському - с. 107
- Дорогою ціною - с. 118
- Лялечка - с. 176
- Поєдинок - с. 205
- З архіву М. Коцюбинського. До історії тексту - с. 217
Видання сподобається усім любителям класичної української прози та колекціонерам антикваріату.
Назва: Твори. Том II.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський (1864 — 1913) — видатний український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові, титулярний радник. В українську літературу ввійшов як майстер психологічної прози.
Рік: 1929
Державне видавництво України
Сторінок: 282
довжина 19
ширина 14
товщина 1,5
Вага: 0,280 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек.
Твори. Том VI /І. С. Нечуй-Левицький/ (Антикварне видання 1929 року)
Класика української літератури. У шостий том "Творів" відомого українського письменника І. Нечуя-Левицького увійшли його роман "Над Чорним морем" і два соціально-побутових оповідання "Афонський пройдисвіт" і "Київські прохачі". У романі «Над Чорним морем» письменник звертається до теми української інтелігенції, чим відкриває нову сторінку в українській прозі. «Афонський пройдисвіт» — соціально-побутове оповідання антиклерикального спрямування, а «Київські прохачі" — оповідання про життя жебраків, які досягнули соціального дна.
Зміст
- Над Чорним морем - с. 5
- Афонський пройдисвіт - с. 235
- Київські прохачі - с. 283
Видання сподобається усім любителям класичної української прози та колекціонерам антикваріату.
Назва: Твори. Том VI.
Автор: Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище — Левицький, 1838 — 1918) — український письменник, етнограф, фольклорист, педагог.
Рік: 1929
Державне видавництво України
Сторінок: 283
довжина 21
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 0,415 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек.
Багато нерозрізаних стрінок
Твори. Том III /І. С. Нечуй-Левицький/ (Антикварне видання)
Класика української літератури. У третій том "Творів" видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького увійшли його казка "Запорожці", оповідання про бабу Параску та бабу Палажку, а також його чудовий твір "Бідний думкою багатіє" та одна з найвідоміших повістей української літератури - "Микола Джеря".
Зміст
- Запорожці - с. 3
- Не можна бабі Парасці вдержатись на селі - с. 21
- Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти - с. 30
- Біда бабі Парасці Гришивці - с. 40
- Біда бабі Палажці Солов'їсі - с. 54
- Бідний думкою багатіє - с. 76
- Миколя Джеря - с. 82
Видання сподобається усім любителям класичної української прози та колекціонерам антикваріату.
Назва: Твори. Том III.
Автор: Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище — Левицький, 1838 — 1918) — український письменник, етнограф, фольклорист, педагог.
Сторінок: 170
довжина 21
ширина 15
товщина 1,3
Вага: 0,230 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек.
Записки НТШ кн. IV, Т. CX (Антикварна книга 1912 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст CX тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко. Додатки й поправки (далї буде) - с. 5 - 30
- 3. Чуднівська кампанїя 1660 р., студії Василя Герасимчука (далї буде) - с. 31 - 54
- 4. З житя українського духовенства львівської епархії в другій половинї XVIII в., подала Мелянїя Бордун. Докінченнє (Матеріяли) - с. 55 - 100
- 5. Поґодін і Зубрицький, написала Евстахія Тишинська - с. 101 - 122
- 6. Григорій Ількевич як етноґраф, написав Андрій Франко (докінченнє слїдує) - с. 123 - 156
- 7. Miscellanea: а) Дрогобицька служебна Минея з р. 1563, под. І. Франко; б) Жебрацькі благальницї, под. В. Гнатюк; в) До історії української наукової і просвітної орґанїзації в Галичинї 1848 р., под. М. Возняк - с. 157 - 182
- 8. Наукова Хронїка: Нова історія Османів, под. А. Клюк - с. 183 - 192
- 9. Біблїоґрафія (оцїнки, реферати, замтіки): преісторія, антропольоґія, археольоґія й історія штуки, історія полїтична і культурна, лїтература, мова (реєстр ширших обговорень див. с. 247) - с. 193 - 248
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, антропологам, археологам, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. CX
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Василь Іванович Герасимчук (1880 — 1944) — український історик.
Меланія Бордун (Бордунівна М., 1886 — 1968) — історик церковного життя в Галичині, бібліотекар, член НТШ.
Евстахія Тишинська (1872 — 1944) — галицька громадська діячка та педагог.
Андрі́й Іванович Франко (1887 — 1913) — український філолог, фольклорист, етнограф, перекладач. Найстарший син Івана Франка, його помічник і секретар.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Рік: 1912
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 24.5
ширина 17
товщина 2
Вага: 0,560 кг
Записки НТШ кн. IV, Т. LXXXIV (Антикварна книга 1908 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Том присвячено пам'яті Володимира Антоновича.
Зміст LXXXIV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Проба автрийського посередництва між Хмельницьким і Польщею, написав Мирон Кордуба - с. 5 - 32
- 3. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 33 - 87
- 4. Травестована Енеїда Міхелїса, написав Ярослав Гординський - с. 88 - 97
- 5. Іван Вагилевич як проповідник, причинок до зносин Галичан з Росією перед 1849 р. і до історії української проповіди, подав Іляріон Свєнцїцкий - с. 98 - 110
- 6. Авторство Марка Вовчка, подав Василь Доманицький - с. 111 - 171
- 7. Miscellanea: а) Українські питання-відповіди, под. В. Перетц; б) Галицькі священники в Холмщинї, под. М. Зубрицький; в) Кн. Ян-Тадеуш Любомірский, нап. М. Грушевський - с. 172 - 184
- 8. Наукова хронїка: Національні відносини Галичини, реф. В. Панейко - с. 185 - 202
- 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання, зміст на с. 242) - с. 203 - 243
- 10. Оголошення - с. 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. IV, Т. LXXXIV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Мирон Михайлович Кордуба (1876 — 1947) — український історик, державник, учений, публіцист, письменник.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Ярослав Дмитрович Антонович-Горднський (1882 — 1939) — український літературознавець, історик літератури, перекладач, педагог. Дійсний член НТШ і доктор філології.
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876 — 1956) — український філолог, етнограф, музеєзнавець, громадсько-культурний діяч, доктор філологічних наук, дійсний член НТШ.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Василь Лукич Панейко (1883 — 1956) — український дипломат і журналіст, редактор газети «Діло».
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LXXXII (Антикварна книга 1908 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського. Том присвячено пам'яті Володимира Антоновича.
Зміст LXXXII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Присвята і портрет В. Антоновича - с. 5 - 6
- 3. Памяти Володимира Антоновича, написав Михайло Грушевський - с. 7 - 9
- 4. Надгробні хрести на Українї, написав Кость Широцький (з рисунками) - с. 10 - 29
- 5. Нові матеріяли до історії українського вертепа, подав Др. Іван Франко (з образком) - с. 30 - 52
- 6. Проєкт правописи Івана Жуківського на зїздї »руських учених«, подав Михайло Возняк - с. 53 - 86
- 7. Польські конспірації серед руських питомцїв і духовенства в Галичинї в рр. 1831 - 1846, студія Дра Кирила Студинського (кінець) - с. 87 - 177
- 8. Miscellanea: а) Причинок до історії »свобідних маєтностей«, под. В. Барвинський; б) Рукопись Бродовича: “Widok przemocy”, под. Ів. Шпитковський; в) Із історії галицької лїтератури: I. Дві піснї А. Якубинського про самбірську Богородицю з 1770 р.; II. Загадкова польська пісня в українськім перекладї, под. Др. В. Щурат - с. 178 - 188
- 9. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1906 р., огляд Дра З. Кузелї (к. б.) - с. 189 - 205
- 10. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 240) - с. 206 - 242
- 11. Оголошення - с. 243 - 244
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, антропологам, археологам, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Боніфатійович Антонович (1834 — 1908) — український історик, археолог, етнограф, археограф, статський радник, доктор наук, професор.
Костянтин Віталійович Широцький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К. Ладиженко) (1886 — 1919) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний та громадський діяч.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник. Дійсний член НТШ.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 244
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,510 кг
Записки НТШ кн. I, Т. LXXXI (Антикварна книга 1908 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Слово про збуренє пекла. Українська пасійна драма, написав Др. Іван Франко - с. 5 - 50
- 3. Невідомі вірші єромонаха Климентія (з поч. XVIII в.), подав Василь Доманицький - с. 51 - 126
- 4. Урядові заходи против холєри в 1831 р. подав Михайло Зубрицький - с. 127 - 133
- 5. Азбучна статя Миколи Кмицикевича з р. 1834, подав Др. Василь Щурат - с. 134 - 144
- 6. Микола Дашкевич (1852 † 20. I. 1908), написав Михайло Грушевський - с. 145 - 150
- 7. Miscellanea: а) Причинки до історії Мазепинщини, под. С. Томашівський; б) До історії закріпощення селянства в Лївобічній Україні, под. В. Барвинський; в) Із кореспонденції Р. Моха, под. М. Возняк - с. 151 - 171
- 8. Наукова хронїка: Студії А. Петрова до історії Угорської Руси, нап. С. Томашівський - с. 172 - 179
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 206) - с. 180 - 207
- 10. Показчик до тт. LXXV - LXXX Записок Наук. Тов. ім. Шенвченка - с. 208 - 222
- 11. Зміст тт. I - LXXX Записок (по нїмецьки) - с. 223 - 234
- 12. Оголошення - с. 235 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки НТШ кн. I, Т. LXXXI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
о. Михайло Іванович Зубрицький (1856 — 1919) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. III, Т. LXXXIII (Антикварна книга 1908 року
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXIII тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Студії над українськими народнїми піснями, подає Іван Франко - с. 5 - 30
- 3. Причинки до студій над писаннями Лаврентія Зазанія, написав Михайло Возняк - с. 31 - 88
- 4. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський - с. 89 - 133
- 5. Причинки до історії Коліївщини, V: Тринїтарський мемуар про Колїївщину, подав Іван Шпитковський - с. 134 - 157
- 6. З сорокових років, студії Олександра Грушевського: »Повѣсть объ украинскомъ народѣ« Кулїша - с. 158 - 168
- 7. Miscellanea: а) Дві замітки до тексту найдавнїйшої лїтописи, под. І. Франко; б) З сїльського архіва, под. І. Франко; в) Ukrainica в альбомі Н. Гербеля, под. В. Доманицький - с. 169 - 184
- 8. Наукова хронїка: Антропольоґічні й археольоґічні часописи за 1906 р., огляд Зенона Кузелї (кінець) - с. 185 - 198
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 237) - с. 199 - 238
- 10. Оголошення - с. 239 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки кн. III, Т. LXXXIII
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Михайло Степанович Возняк (1881 — 1954) — український літературознавець і фольклорист, академік АН УРСР за спеціальністю літературознавство.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Іван-Юліян Владиславович Шпитковський (1880 — 1969) — український галицький історик і педагог, краєзнавець, музейник, дійсний член НТШ.
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) — український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,8
Вага: 0,480 кг
Записки НТШ кн. V, Т. LXXXV (Антикварна книга 1908 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXV тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. До історії вертепної драми. Замітки й матеріяли, подає Володимир Перетц - с. 5 - 20
- 3. Студії з історії церковної унії, написав Богдан Бучинський. I, Ісидорова унїя (кінець буде) - с. 21 - 42
- 4. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 43 - 80
- 5. З сорокових років, студії Олександра Грушевського. 2. П. Кулїша »Украина. Одъ початку Вкраины до батька Хмельницького« - с. 81 - 105
- 6. Листи мінїстра Фльоріяна Зємялковского до еп. Івана Ступницького, подав Кирило Студинський - с. 106 - 133
- 7. Miscellanea: а) До історії панславізму, под. С. Томашівський; б) Вірша на київських ченцїв, под. В. Доманицький; в) Віршована лєґенда про рицаря і смерть, под. В. Гнатюк - с. 134 - 158
- 8. Наукова хронїка: Етноґрафія в західно-европейських часописях за 1906 р., подає Др. Зенон Кузеля (кінець буде) - с. 159 - 190
- 9. Біблїоґрафія (рецензії й справоздання, зміст на с. 237) - с. 191 - 238
- 10. Оголошення - с. 239 - 240
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки кн. V, Т. LXXXV
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Богдан Бучинський (1883 — 1907) — український історик.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Олександр Сергійович Грушевський (1877 — імовірно 1942) — український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради, брат Михайла Грушевського.
Кирило Йосипович Студинський (псевдоніми та криптоніми: Кость Вікторин; К. Вікторин; Кость В.; Іван Лаврін; І. Лаврін; К. Зорян; Зорян; К. С.; Батько; Іван Гарбуз; Федір Замора; Колька; Лівобічний; Літописець; К. Люнин; Не-Маковей; Не плазун, але й без трону; Віктор Осипович; Кость Осипович; Провінціал, 1868 — найімовірніше, 1941) — український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч, доктор філософії, академік ВУАН.
Василь Миколайович Доманицький (1877 — 1910) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
Володимир Михайлович Гнатюк (1871 — 1926) — український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач і громадський діяч, академік АН України, член Чеського наукового товариства, Празької та Віденської Академії наук. Секретар, голова Етнографічної комісії та редактор видань НТШ. Директор Української видавничої спілки.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг
Записки НТШ кн. VI, Т. LXXXVI (Антикварна книга 1908 року)
Антикварне видання з історії, філології та етнографії. "Записки Наукового товариства імені Шевченка" - це науковий часопис, який видавався у Львові під редакцією Михайла Грушевського.
Зміст LXXXVI тому
- 1. Зміст тому - с. 3 - 4
- 2. Студії з історії церковної унії. I, Ісидорова унїя, написав Богдан Бучинський (кінець буде) - с. 5 - 30
- 3. Угорщина і Польща на початку XVIII в., написав Стефан Томашівський (дальше) - с. 31 - 58
- 4. Матеріали московського »Архива Министерства Юстиціи« до історії гетьманщини, подав Іван Джиджора - с. 59 - 81
- 5. Еміль Коритко, забутий славянский етноґраф, подав Іван Франко - с. 82 - 122
- 6. Поетична творчість Олександра Духновича, под. Іван Созанський - с. 123 - 140
- 7. Miscellanea: а) Кілька пісень кін. XVII - поч. XVIII вв., под. В. Перетц; б) До історії Коліївщини, под. В. Щурат; в) Вірування Гуцулів про бурі з останнїх днїв червня 1885 р., под. З. Кузеля - с. 141 - 149
- 8. Наукова хронїка: Огляд часописей за р. 1907 (зміст на с. 211) - с. 150 - 212
- 9. Біблїоґрафія (рецензії та справоздання), зміст на с. 244) - с. 213 - 245
- 10. Оголошення - с. 246 - 248
Видання буде цікаве всім історикам, етнографам, релігієзнавцям, літературознавцям, культурологам і любителям антикварних видань.
Назва: Записки кн. VI, Т. LXXXVI
Автор: Михайло Сергі́йович Грушевський (1866 — 1934) — український історик, громадський і політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, член Чеської АН, почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік ВУАН та АН СРСР, багаторічний голова НТШ у Львові, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.
Богдан Бучинський (1883 — 1907) — український історик.
Степан Теодорович Томашівський (1875 — 1930) — український історик, публіцист і політик. Дійсний член НТШ.
Іван Миколайович Джиджора (1880 — 1919) — український громадський діяч, історик, публіцист. Учень і співпрацівник Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ, секретар археографічної, член бібліографічної та статистичної комісій НТШ.
Іван Якович Франко (1856 — 1916) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії, дійсний член НТШ, почесний доктор Харківського університету, член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Іван Созанський (1881 — 1911) — український галицький історик і філолог, педагог.
Володимир Миколайович Перетц (1870 — 1935) — український філолог, дослідник і видавець численних пам'яток давньої та середньої української літератури й української творчості, історик і видатний теоретик літератури, текстолог, організатор українського наукового життя й ініціатор багатьох наукових починів.
Василь Григорович Щурат (1871 — 1948) — український педагог, літературознавець, поет і перекладач.
Зенон Францискович Кузеля (1882 — 1952) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.
Рік: 1908
Накладом Наукового Товариства імени Шевченка
Сторінок: 248
Розміри,см.:
довжина 25
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,460 кг