Антикварні книги на подарунок
Топ продажів
Люборацьки. Симейна хроника / Анатоль Свыдныцькый / (Антикварне видання 1901 року)
Сімейна хроніка українського письменника про життя подолян у ХІХ ст.
Автобіографічна повість відомого українського письменника та етнографа Анатоля Свидницького, присвячена життю подільської селянської родини. Твір написаний у формі родинної хроніки і розповідає про побут, звичаї та традиції українського села на Поділлі в середині ХІХ ст.
А. Свидницький, автор популярних пісень "Вже літ більше двісті" та "В полі доля стояла", створив яскраву етнографічну картину українського села. Дія розгортається в селі Солодьки поблизу Умані на Київщині, де автор детально змальовує побут подолян, їхні звичаї, обряди та щоденне життя. Особливу увагу приділено опису великодніх святкувань у подільському селі.
У передмові згадується, як автор у 1861 р. в Полтаві разом з Василем Куликом та Дмитром Пільчиковим обговорював питання народної освіти та культури в період після скасування кріпацтва. Твір відзначається глибоким знанням народного побуту та етнографічною точністю в описах подільської глибинки.
Исторія искусства всѣхъ временъ и народовъ. Томъ первый. Томъ второй / Карл Вёрман / (Антикварне видання 1903 року)
Фундаментальна праця німецького мистецтвознавця про історію світового мистецтва від найдавніших часів.
Капітальний багатотомний труд Карла Вермана, директора Дрезденської галереї, присвячений всеосяжному викладу історії мистецтва народів світу. Перший том охоплює мистецтво дохристиянських та нехристиянських народів від найдавніших часів до наших днів. Автор відходить від традиційного підходу, коли історія мистецтва викладається крізь призму філософських доктрин, натомість прагне дати повний огляд розвитку художніх мотивів та форм у всіх народів світу.
Особливістю праці є детальний розгляд не лише архітектури, скульптури та живопису, але й прикладного мистецтва, ремісничих виробництв та орнаментики. Вільний від будь-якої доктринальної заангажованості, автор простежує передачу художніх типів і форм від одного народу до іншого, взаємовплив національних мистецьких традицій. Видання багато ілюстроване - містить 615 рисунків у тексті, 15 хромолітографій та 35 таблиць.
Російський переклад здійснено під редакцією А.І. Сомова, старшого хранителя Імператорського Ермітажу. Це перший том із запланованої трилогії - другий том присвячений християнському мистецтву до епохи реформації, третій - новітньому мистецтву від реформації до сучасності.
Исторія Россіи съ древнѣйшихъ временъ /Сергѣй Соловьевъ/ (Антикварна книга 1867 року)
С. М. Соловйов - ректор Московського університету, академік, таємний радник.
Його "Історія" у 29 томах для свого часу найбільш повна за охопленням фактів та хронологічним охопленням.
Саме у роботі Соловйова вперше використано термін "Київська Русь".
Том 1 присвячений давній історії Русі, починаючи від повідомлень Геродота і до Ярослава Мудрого.
Том 2: висвітлює князівські усобиці за нащадків Ярослава
Том 3 розглядає події від татарської навали до Дмитра Донського.
Том 4 присвячений подіям XIV-XV cт.
Том 5: князювання Івана III та Василія Івановича.
Подальші томи мають авторські назви:
Том 6 і 7: Царствованіе Іоанна IV и Ѳеодора Іоанновича
Том 8: Исторія Смутнаго времени
Том 9: Царствованіе Михаила Ѳеодоровича
Том 10-12: Царствованіе Алексѣя Михайловича
Том 13-18: Исторія Россіи въ эпоху преобразованія
Том 19: Царствованіе Петра II и Анны Іоанновны
Том 20: Царствованіе Анны Іоанновны
Том 21-24: Царствованіе Елисаветы Петровны
Том 25-29: Царствованіе Екатерины II
Добре збережений комплект у старовинних власницьких палітурках з шкіряними тисненими корінцями.
Акты, издаваемые коммиссіею, высочайше учрежденною для разбора древнихъ актовъ в Вильнѣ / (Антикварна книга 1865 року)
Багатотомна збірка історичних джерел з архівів колишнього Великого князівства Литовського.
Першим головою комісії був фольклорист, ректор Львівського університету, член "Руської трійці" та греко-католицький священник Яків Головацький, с 1888 року - історик Юліан Крачковський, останнім - Флавіан Добрянський.
Випуск почався друкарнею А. Г. Кіркора, згодом Друкарнею Губернського правління, починаючи з тому 7 видавалися друкарнями А. Сиркіна та з тому 28 - друкарнею "Русскій починъ". Випуск Актів був перерваний Першою світовою війною.
Томъ 1 (1865): Акты Гродненскаго земскаго суда
Томъ 2 (1867): Акты Брестскаго земскаго суда
Томъ 3 (1870): Акты Брестскаго гродскаго суда
Томъ 4 (1870): Акты Брестскаго гродскаго суда
Томъ 5 (1871): Акты Брестскаго и Городенскаго гродскихъ судовъ, с присовокупленіемъ привилегій на землевладѣніе въ Брестской и Кобринской экономіяхъ.
Томъ 6 (1872): Акты Брестскаго гродскаго суда, Акты Брестскаго подкоморскаго суда, Акты Брестской магдебургіи, Акты Кобринской Магдебургіи, Акты Каменецкой Магдебургіи
Томъ 7 (1874): Акты Городненскаго гродскаго суда
Томъ 8 (1875): Акты Виленскаго гродскаго суда
Томъ 9 (1878): Акты Виленскаго земскаго суда
Томъ 10 (1879): Акты Виленскаго магистрата и магдебургіи
Томъ 11 (1880): Акты Главнаго Литовскаго трибунала
Томъ 12 (1883): Акты Главнаго Литовскаго трибунала
Томъ 13 (1886): Акты Главнаго Литовскаго трибунала
Томъ 14 (1888): Инвентари именій XVI столѣтія
Томъ 15 (1888): Декреты Главнаго Литовскаго трибунала
Томъ 16 (1889): Документы, относяшіеся къ исторіи церковной уніи
Томъ 17 (1890): Акты Гродненскаго земскаго суда
Томъ 18 (1891): Акты о копных судахъ
Томъ 19 (1892): Акты, относяшіеся къ исторіи бывшей Холмское епархіи
Томъ 20 (1893): Акты касающіеся города Вильны
Томъ 21 (1894): Акты Гродненскаго земскаго суда
Томъ 22 (1895): Акты Слонимскаго земскаго суда
Томъ 23 (1896): Акты Холмскаго гродскаго суда
Томъ 24 (1897): Акты о боярахъ
Томъ 25 (1898): Инвентари и разграничительные акты
Томъ 26 (1899): Акты Упитскаго гродскаго суда
Томъ 27 (1890): Акты Холмскаго гродскаго суда
Томъ 28 (1901): Акты о Евреяхъ
Томъ 29 (1902): Акты о Евреяхъ
Томъ 30 (1904): Акты Трокскаго подкоморскаго суда за 1585-1613 годы
Томъ 31 (1906): Акты о Литовскихъ татарахъ
Томъ 32 (1907): Акты Вилкомирскаго гродскаго суда
Томъ 33 (1908): Акты относяшіеся къ исторіи Западно-русской церкви
Томъ 34 (1909): Акты относяшіеся ко времени войны за Малороссію (1654-1667)
Томъ 35 (1910): Инвентари староствъ, имѣній, фольварковъ и деревень за вторую половину XVIII вѣка (1751-1789)
Томъ 36 (1912): Акты Минскаго гродскаго суда 1582-1590
Томъ 37 (1912): Документы и матеріалы, относящіеся къ исторіи Отечественной войні 1812 г.
Алфавитный указатель ко II, III, IV, V томамъ (1872)
Санктпетербургская адресная книга на 1809 годъ (Актикварна книга 1809 року)
Довідник, складений за матеріалами Санкт-Петербурзького поліцмейстера. Це надало йому велику точність порівняно з розписами міської Думи, виданими 1804 року і вже застарілими на 1809 рік, бо, за словами укладача, в жодному іншому місті будинки не міняють господарів так часто.
Окрім алфавітного списку мешканців, книга містить окремі переліки чиновників, військових, іноземних дипломатів, представників духовенства та інтелігенції, ремісників, що проживали у столиці. На вклейці - кольорова таблиця сигнальних прапорів та нічних вогняних сигналів пожежної служби різних частин (районів) міста.
Дане видання може слугувати цікавим джерелом для досліджень урбаністики, міської соціальної і політичної історії столиці Імперії початку XIX століття, а також для біографічних і генеалогічних розвідок.
Учебникъ судебной медицины /Эдуардъ фонъ-Гофманнъ/ (Антикварне видання 1908 року)
Автор - піонер судової медицини, професор у Відні, чиї підручники неодноразово перекладалися багатьма мовами та перевидавалися. Сучасники відзначали ясність викладення, велику ерудицію автора та багатий матеріал, завдяки чому книга Гофмана стала настільною для багатьох лікарів та судових експертів.
Переклад з німецької. Редактор - професор Д. П. Косоротов, відомий як експерт у справах Бейліса та Распутіна.
141 чорно-біла ілюстрація різних пошкоджень та поранень
Руководство судебной медицины /Carl Emmert/ (Антикварна книга 1901 року)
Фундаментальний посібник охоплює всі основні теми, що вимагають залучення судово-медичної експертизи. Описує повноваження та завдання лікарів-експертів, правила судово-медичних досліджень та оформлення протоколів. Спеціальну частину присвячено конкретним питанням судово-медичного розслідування злочинів. Видання відкривається коротким нарисом історії судової медицини у контексті історії розвитку правосуддя та юриспруденції. Текст супроводжується вставками з описом цікавих випадків із практики судмедекспертизи та екскурсами до законодавчих актів.
На відміну від попередників, Еммерт чітко позначає такі проблеми, як визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень при експертизі живих, методику судово-медичного дослідження трупа, встановлення смертності ушкоджень та роду насильницької смерті, помилок у «лікарському мистецтві».
Незважаючи на більш як сто років з моменту публікації, на класичну працю Еммерта досі посилаються в наукових дослідженнях.
Автор, Карл Еммерт - швейцарський лікар, професор судової медицини в Бернському університеті.
Перекладач з німецької - доктор Н. Г. Фрейберг, дійсний статський радник, майбутній керуючий справами Наркомздраву РСФСР та співавтор системи Семашко.
Доповнення з російського законодавства - доктор С. Н. Іпполітов.
Редактор - академік Н. П. Івановський, член Медичної ради МВС, організатор судової медицини в Санкт-Петербурзі.
Судебная гинекологія /В. Мержеевскій/ (Антикварна книга 1878 року)
«Судова гінекологія» — класичний посібник, що увійшов до класики судової медицини і багато в чому не втратив значення до теперішнього часу. Ця праця охоплює всі питання судової гінекології та акушерства, у ньому міститься найбагатша казуїстика та докладний судово-медичний аналіз випадків. Дане видання є першим посібником з цієї теми, виданим на основі вітчизняної сучасної йому практики.
Автор - Владислав Осипович Мержеєвський - видатний акушер та судовий медик, основоположник російської судово-медичної гінекології. На момент видання був при медичній раді МВС, був старшим ординатором Заміської лікарні, до цього — міським акушером Санкт-Петербурга.
Учебникъ судебной медицины для студентовъ /Д. П. Косоротовъ/ (Антикварна книга 1914 року)
У підручнику викладено основні питання провадження судово-медичної експертизи: судово-медична танатологія, експертиза тілесних ушкоджень, смерті від асфіксії, отруєнь та ін. Розглянуто питання судової психопатології.
На відміну від більшості аналогічних видань, що тоді були перекладними, автор наводить законодавство Російської імперії в галузі судової медицини та ставить за мету наблизити посібник саме до російської судової практики.
Після революції якісний підручник Косоротова продовжував перевидаватися і був допущений Наркомпросом для ВУЗів.
Автор - Дмитро Петрович Косоротов, професор судової медицини та токсикології Імператорської Військово-медичної академії, редактор журналу "Русская медицина". Став відомим як судово-медичний експерт в гучних справах Бейліса та про вбивство Распутіна.
Прижиттєве видання.
Краткий курсъ судебной медицины /Н. С. Бокаріусъ/ (Антикварна книга 1911 року)
Професор Бокаріус Микола Сергійович (1869-1931) – видатний судовий медик та криміналіст. Завідувач кафедри судової медицини Харківського університету. Засновник та перший директор Харківського НДІ судових експертиз. З 1923 р. був головним державним експертом УРСР, консультантом Головного управління міліції та розшуку УРСР. Засновник (1926) та редактор журналу "Архів кримінології та судової медицини".
"Краткий курс" - перший його підручник з судової медицини, написаний, оскільки автор вважав наявні фундаментальні видання не пристосованими для учбових цілей.
Чорно-білі фотоілюстрації. Власницька ледеринова палітурка.
Судебная медицина /Н. С. Бокаріусъ/ (Антикварна книга 1915 року)
«Досвід викладу основ судової медицини для юристів із приєднанням необхідних загальних відомостей із анатомії, гістології, фізіології, хімії, патології та інших медичних дисциплін».
На відміну від решти підручників з судової медицини, в тому числі і за авторством самого Бокаріуса, ця книга писалася для юристів, тобто автор намагався зробити її максимально доступною для читачів, що не мають медичної освіти.
Професор Бокаріус Микола Сергійович (1869-1931) – видатний судовий медик та криміналіст, представник Харківської правової школи. Завідувач кафедри судової медицини Харківського університету. Засновник та перший директор Харківського НДІ судових експертиз. З 1923 р. був головним державним експертом УРСР, консультантом Головного управління міліції та розшуку УРСР. Засновник (1926) та редактор журналу "Архів кримінології та судової медицини".
Чорно-білі та кольорові ілюстрації різних ушкоджень та поранень.
Краткій учебникъ судебной медицины /П. П. Деполовичъ/ (Антикварна книга 1907 року)
Курс написаний для студентів-медиків, а також як довідкове видання для лікарів загальної практики, яким доводиться виконувати функції судово-медичної експертизи. Містить інструкції з дослідження як трупів, так і пошкоджень у живих людей, включаючи визначення дієздатності, а також експертизи речових доказів, слідів та отрут.
Незважаючи на більш як сто років з моменту виходу та відсутність перевидань, на класичну працю Деполовича досі посилаються в наукових статтях та дисертаційних дослідженнях.
Видання становить інтерес як один з перших судово-медицинських посібників, виданих на території України.