Конволют, що об'єднує другий і третій томи мемуарів лідера німецької соціал-демократичної партії, депутата Рейхстагу Августа Бебеля. Його спогади є цінним джерелом історії робітничого руху та політичної боротьби за часів Другого Рейху в Германії. Під редакцією академіка Д. Рязанова, згодом репресованого. Видання цікаве старою орфографією, хоча вийшло вже після мовної реформи 1917-1918 років. В такому вигляді виходили книги, робота над якими була розпочата ще до впровадження реформи.

У збірку увійшли відомі твори одеського класика "Конармія", "Одеські оповідання", а також різні оповідання. З портретом автора. Цікава вступна стаття радянського поета І. Еренбурга, який був особисто знайомий з Бабелем і ділиться цінними спогадами про його характер, життя та творчість.

Драма відомого норвезького письменника Кнута Гамсуна про складні людські взаємини та протистояння особистості й суспільства. "У врат царства" - чотириактна драма, що відображає типові для творчості К. Гамсуна теми: конфлікт індивідуальності з колективом, трагічне протистояння героя і суспільства, любов до природи та її величі. Видання супроводжується ґрунтовною вступною статтею професора К. Жакова, який розкриває основні мотиви творчості письменника та особливості північної літературної традиції. Автор статті змальовує Кнута Гамсуна як "оригінальнішого північного письменника", "найбільшого імпресіоніста за манерою зображення", "песиміста-індивідуаліста за основними мотивами творчості".

Популярне православне періодичне видання початку XX ст., присвячене релігійним та моральним питанням. "Російський паломник" був одним із найпопулярніших православних журналів Російської імперії, орієнтованим на широке коло читачів. Видання містило різноманітні матеріали релігійно-просвітницького характеру: статті з історії церкви, життєписи святих, розповіді про православні святині та паломництва, морально-повчальні оповідання, вірші на релігійну тематику, а також численні ілюстрації. Представлені в журналі матеріали включають статті "Літо Господнє благоприятне", "Явлення Богоматері преп. Серафиму Саровському", а також ілюстрації імператорської родини у традиційному російському вбранні – імператора Миколи II, імператриці Олександри Федорівни та спадкоємця престолу. В номері 22 за 1905 рік надрукована стаття про царя Івана Грозного в Успенському соборі та вірш "Другу" авторства Віктора Козловського. Випуск 44 містить статтю "Отця заблудшого" та ілюстрації християнських святинь в Ефесі: купелі св. Іоанна Богослова та гробниці св. євангеліста Луки. Особливу цінність представляє також зображення старовинного російського лубка з православними духовними настановами та зображенням хреста.

Класичний роман про життя старообрядців Поволжя XIX ст. Роман "У лісах" - один із найвідоміших творів Павла Івановича Мельникова (1818-1883), який писав під псевдонімом Андрій Печерський. Книга є першою частиною дилогії, що продовжується романом "На горах". Автор, який служив чиновником з особливих доручень при нижньогородському губернаторі та займався справами старообрядців, майстерно змалював життя, побут, звичаї та вірування заволзьких старовірів. Дія роману розгортається у лісовому Заволжі, де мешкали старообрядницькі громади, які зберігали давні традиції та уникали впливу офіційної церкви. Твір вирізняється етнографічною точністю, глибоким знанням народних звичаїв, обрядів та особливостей старообрядницького побуту. Мельников-Печерський створив яскраві образи купців, промисловців, селян та ченців, показав їхні характери, взаємини, вірування та господарську діяльність. Видання є частиною повного зібрання творів письменника і містить критико-біографічний нарис А. А. Ізмайлова та портрет автора. Присутні печатки неіснуючих бібліотек.

Філософська поезія відомого французького мислителя та естетика кінця XIX ст. Збірка віршів Жана-Марі Гюйо, французького філософа, поета і теоретика мистецтва, представляє його поетичну творчість, тісно пов'язану з філософськими поглядами автора. У передмові до видання Гюйо розмірковує про дві школи в поезії: одна прагне до правдивості думки і щирості почуттів, для неї немає поезії без реально пережитих емоцій; інша розглядає поезію як гру уяви і стилю, де глибина змісту є другорядною. Автор виступає проти другої теорії, стверджуючи, що вона позбавляє мистецтво серйозності. На його думку, поезія повинна прагнути до істини, як і наука, але в іншій формі. Гюйо вважає, що поезія іноді може бути навіть більш філософською, ніж сама філософія. Це видання є важливим джерелом для розуміння естетичних поглядів Гюйо та взаємозв'язку між його філософією та поетичною творчістю.