Енеїда Наталка-Полтавка / І.П.Котляревський /(Видання 1987 року)

Збірка творів видатного українського письменника.

У поемі «Енеїда» класика української літератури І.П.Котляревського сатирично змальовано широку картину всіх верств феодально-кріпосницького суспільства кінця XVIII початку ХІХ ст. У п’єсах «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» яскраво показано життя і побут українського села.
Зміст:
– Енеїда. Поема.
– Наталка Полтавка. П’єса.
– Москаль-Чарівник. П’єса.

«І.П.Котляревський. Енеїда. Наталка-Полтавка. Москаль-Чарівник».
Автор: Іван Петрович Котляревський (1769 – 1838) — український письменник, поет, драматург, громадський діяч. Він увійшов в історію української культури як зачинатель (родоначальник) нової української літератури. Народився в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Спочатку навчався у дяка. З 1780 по 1789 вчився у Полтавській духовній семінарії. У 1789—1793 працював канцеляристом, у 1793—1796 — домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах. Почав писати «Енеїду». У 1796—1808 перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку. У 1806—1807 Котляревський в ранзі штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні, був учасником облоги Ізмаїлу. У 1808 вийшов у відставку з орденом святої Анни. З 1810 працював наглядачем «Дому для виховання дітей бідних дворян». У 1812 під час походу Наполеона I Бонапарта на Росію Котляревський сформував у містечку Горошині на Полтавщині 5-ий український козачий полк, за що отримав чин майора. У 1819—1821 — директор Полтавського вільного театру. Для поповнення репертуару театру написав дві п’єси – «Наталка Полтавка» (1819), «Москаль-чарівник»; продовжує роботу над «Енеїдою». «Енеїда» – перший твір нової української літератури, написаний живою українською мовою. Над поемою Котляревський працював близько 30 років. «Наталка Полтавка» – перший драматичний твір нової української літератури. У 1818 разом з В.Лукашевичем, В.Тарновським та ін. входив до складу полтавської масонської ложі «Любов до істини». З 1821 року член Вільного товариства любителів російської словесності. Підтримував зв’язки з декабристами. У 1827—1835 — попечитель «богоугодних» закладів. У 1835 р. через хворобу Котляревський залишає службу і йде у відставку. Перед смертю він відпустив на волю дві сім’ї своїх кріпаків і роздав родичам та знайомим усе своє майно. Похований у Полтаві.
Видавництво: «Дніпро», Київ, 1987
Мова: українська
Сторінок: 364
Розміри,см.:
довжина 18,5
ширина 11
товщина 2
Вага: 0,294 кг