Територія у пониззі Дунаю була у першій половині І тисячоліття нашої ери районом активних контактів Риму і різних груп степового населення, що створювали постійний тиск на кордони імперії. Саме тут, перед Карпатами на заході і римськими фортецями на Дунаї на півдні, накопичувалися різні племена, що приходили з півночі і сходу. Вони вступали не лише у військові конфлікти з Римом, але й у економічні та політичні зв'язки з ним, засвоюючи провінційно-римську культуру. У монографії розглядаються археологічні пам'ятки землеробів та скотарів Буджацьких степів початку І тисячоліття нової ери. Дослідникам вперше в радянській історіографії вдалося розділити пізньосарматські старожитності на окремі хронологічні групи і ув'язати їх з конкретними етапами просування сарматів на захід. Встановлено послідовне існування у пониззі Дунаю пізньосарматських та черняхівських пам'яток. Назва: Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I-IV вв. н.э Автор: Гудкова А. В., Фокеев М. М. Видавець: Київ, 1984, Наукова думка Мова: українська Сторінок: 118 довжина 21 ширина 17 товщина 1 Вага: 0,160 кг

17-й випуск серії "Матеріали та дослідження з археології СРСР", присвячений середньовічному Херсонесу XII-XIV ст. Монографія А. Л. Якобсона є комплексним дослідженням історії та матеріальної культури Херсонеса (Херсона) в пізньому середньовіччі. Автор розглядає широке коло питань, включаючи: - політичну історію міста та його відносини з Київською Руссю, Візантією, половцями та іншими сусідами - економічний розвиток та торговельні зв'язки - етнічний склад населення - архітектуру та планування міста - розвиток ремесел, особливо гончарного виробництва - художню культуру, зокрема виробництво поливної кераміки та монументальну архітектуру Видання є фундаментальним дослідженням, яке базується на археологічних матеріалах та писемних джерелах. Воно надає глибокий аналіз економічного, соціального та культурного розвитку одного з найважливіших міст Північного Причорномор'я в середні віки.