Новини
Історія Києво-Могилянської академії /(Видання 2003 року)
Книга з історії України.
Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка 6 справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм традиційних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд — для англійців, Сорбонна — для французів, Карловий університет — для чехів, Ягеллонський — для поляків. Саме завдяки Києво-Могилянській Академії українське Відродження набуло рис захисту вітчизняних духовних здобутків: мови, традицій, звичаїв, віри, шлях до якого простягся через освіту - відкриття шкіл і друкарень, підготовку вчителів, підтримку письменників, поширення знань, зміцнення авторитету Православної церкви, її реформування.
«Історія Києво-Могилянської академії»
Автори: Зоя Хижняк, Валерій Маньківський
Видання 2003 року
Мова: українська
Сторінок: 181
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Твори. МАРКО ВОВЧОК (Видання класичної літератури 1983 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Чудові оповідання і повісті Марка Вовчка з народного побуту знайшли гарячий відгук у сучасників - вони викликали сльози і пристрасні суперечки, їх вітали передові люди суспільства й лаяли консерватори. Ідейна боротьба навколо спадщини письменниці точилася й далі. Та незабутні художні образи Марка Вовчка пройшли крізь десятиріччя складних і величних історичних подій і зберегли свою чарівну принадність до нащих днів" (з передмови).
Оповідання. Казки. Повісті. Романи
Авторка: Марко Вовчок (1833-1907)
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 634
Херсонес Таврический в третьей четверти 6 – середине 1 вв. до н.э. Очерки истории и культуры
Автори: Зубар Віталій Михайлович, Буйських Алла Валеріївна, Кравченко Евеліна Антонівна, Русяєва Марина Вікторівна
Рік видання: 2005
Мова: російська
Кількість сторінок: 628
Рекомендовано до друку вченою радою Інституту археології НАН України
Монографія є черговою книгою багатотомного видання, присвяченого історії та культурі Херсонеса Таврійського за античної та середньовічної епох. Видання задумане та здійснюється Інститутом археології НАН України та Національним заповідником “Херсонес Таврійський” Міністерства культури і туризму України. В книзі розглянуто історію Херсонеса протягом третьої чверті VI – середини I ст. до н. е., взаємовідношення з варварським населенням Таврики, основні тенденції економічного розвитку, соціальний та етнічний склад населення, державний устрій, містобудівництво та архітектура, релігійне світосприйняття херсонеситів, їхні культура та мистецтво. Підбиті підсумки вивчення історії та культури Херсонеса вітчизняними та зарубіжними спеціалістами протягом більш як 170 років.
Володимир Самійленко. Твори. (Видання класичної літератури 1990 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
Найповніше видання поетичної, прозової, драматичної та літературно-критичної спадщини видатного українського письменника Володимира Самійленка.
У книзі вміщено такі перлини поезії і прози, як "У мене є одне кохання...", "Вечірня пісня", "Ельдорадо", "Казка про смутного чоловіка", "Як я перейшов од слова до ... думки", а також добірка поетичних перекладів, мемуарні та автобіографічні матеріали.
Тексти супроводжуються історико-літературними коментарями.
Твори
Автор: Володимир Іванович Самійленко (1864-1925)
Київ - 1990 - Наукова думка
Сторінок: 608
Пезії. Григорій СКОВОРОДА (Видання 1971 року)
"Творчість Григорія Савича Сковороди - своєрідне і самобутнє явище в культурному житті другої половини 18 століття. У його поетичній творчості чтуи голос мислителя-філософа, а в філософських трактатах помітна пристрасть поета. І в філософських працях, і в поезії Сковороди відбито естетичні уподобання та погляди, прогресивність яких визначилась історично. Саме ці погляди характеризують переддень нової української літератури." (З передмови)
Збірка творів Григорія Сковороди видавництва «Радянський письменник» 1971 року.
Віршовані твори. Переклади. Байки.
Поезії
Автор Григорій Савич Сковорода (1722-1794), людина, чий портрет прикрашає 500-грвневу банкноту.
Рік: 1971 Видавництво «Радянський письменник»
Сторінок: 239
Розміри, см.: Довжина 17, ширина 11,5, товщина 1,5
Вага 0,210 кг
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
село Дніпровське: минуле та сьогодення
Дніпровське: минуле та сьогодення
Збірник статей і матеріалів
Рік: 2011
Кількість сторінок: 752
Історія села Дніпровське (до 1962 р. - с. Навози) Чернігівського району Чернігівської області. Спираючись на призабуті й нововиявлені джерела фахівці історики й аматори-краєзнавці висвітлили найважливіші події в житті цього старовинного села від найдавніших часів до наших днів.
Містить переписи села.
Для науковців, педагогів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією Чернігово-Сіверщини.
Избранные труды. Том І /С. Г. Навашин/ (Антикварне видання 1951 року)
Класичне видання з біології. Том перший "Избранных трудов" відомого ботаніка та цитолога С. Г. Навашина містить його ранні праці, у яких йдеться про спорові рослини та його всесвітньовідомі ембріологічні дослідження. У виданні є цікава автобіографія С. Навашина, яку він написав за декілька років до своєї смерті. У книзі також містяться три видатні дослідження Навашина, присвячені збудникам рослинних хвороб, та його блискуча публікація, у якій він виклав своє найбільше відкриття - подвійне запліднення.
Видання містить чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Книга зацікавить ботаніків та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Избранные труды. Том І.
Автор: Сергі́й Гаврилович Навашин (1857 — 1930) — ботанік, цитолог та ембріолог рослин. Відкрив подвійне запліднення у покритонасінних рослин. Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики. Довгий час жив і працював у Києві, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин, послідовниками якої були такі відомі цитоембріологи рослин як Віра Мандрик, Юрій Петрус та інші.
Рік: 1951
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 361+таблиці
довжина 27
ширина 18
товщина 3
Вага: 1,080 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Путешествие в Уссурийском крае /Н. М. Пржевальский/ (Антикварне видання 1947 року)
Книга про першу мандрівку М. Пржевальського. Всесвітньовідомий мандрівник і географ М. Пржевальський здійснив експедиції в Центральну Азію. Найменше відомо про його першу експедицію - до Уссурійського краю. Але саме ця мандрівка започаткувала дослідницьку діяльність М. Пржевальського. Мандрівник два роки досліджував Уссурійський край, вивчав флору та фауну краю. Разом із цим у нього були й конкретні доручення зі штабу військ, згідно з якими він повинен був зібрати інформацію про аборигенів, які живуть уздовж річки Уссурі, а також вивчити шляхи, що ведуть до кордонів Кореї і Маньчжурії. Відстань від Хабаровська до поселення Буссе Пржевальський пройшов пішки за двадцать три дні. У своїй праці М. Пржевалський описав басейн Уссурі, озеро Ханка, узбережжя Японського моря. На озері Ханка він стежив за масовими перельотами птахів, цвітінням лотоса та любовними іграми японських журавлів. У ході експедиції він зібрав близько 300 видів рослин і виготовив понад 300 опудал птахів.
Видання містить ілюстрації та мапи.
Книга зацікавить усіх мандрівників, географів, етнографів, любителів історії, природи та культури Азії.
Назва: Путешествие в Уссурийском крае.
Автор: Микола Михайлович Пржевальський (1839 — 1888) — мандрівник, географ, природодослідник, науковець, історик, археолог, знавець семи мов. Рід Пржевальських походив від українських козаків. Микола Пржевальський зробив величезний внесок у наукове пізнання Центральної Азії, створив принципово нові карти Центральної Азії. Його назвали «великим мандрівником всіх часів і народів». Ім'я Миколи Пржевальського посіло гідне місце поруч з іменами Семенова-Тян-Шанського, Лівінгстона, Стенлі, Крузенштерна та Беллінсгаузена.
Рік: 1947
Москва
ОГИЗ Государственное издательство географической литературы
Сторінок: 308
довжина 26,5
ширина 18
товщина 1,5
Вага: 0,600 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Художні металеві вироби Західних Областей Української РСР (Наукове видання 1959 року)
Культурна спадщина України. Альбом.
«Художня обробка металу на Україні в XVI-XIX ст. розвивалася в основному в двох напрямах: як народний художній промисел і як міське цехове, а потім мануфактурне та фабричне виробництво. Під народним промислом в галузі художнього металу розуміється головним чином художнє лиття. Найбільш високого розвитку набув цей промисел у Східних Карпатах, особливо в Косівському районі, Станіславської області, де віддавна народні майстри виробляли найрізноманітніші предмети побутового вжитку, прикраси до одягу тощо. Народна художня обробка металу глибоко оригінальна своїм змістом, багатством простих і чітких орнаментальних форм, різноманітністю асортименту. Своєю орнаментикою вона тісно зв'язана з такими видами народного мистецтва, як декоративна різьба по дереву і народна вишивка.»
«Художні Металеві Вироби Західних Областей Української РСР, XVI-XIX Ст.» Альбом
Видавництво: Академії наук Української РСР, Київ, 1959
Мова: українська, англійська та російська
Сторінок: 29 + 40 таблиць
Записки о России XVI-начало XVII в. /Джером Горсей/ (Видання 1990 року)
Твори англійського діпломата.
Видання містить новий повний переклад творів агента англійської торгової компанії та дипломата Джерома Горсея, який жив у Росії в 70-90-ті роки XVI ст. Публікація включає три твори Горсея, які повідомляють важливі, часом унікальні відомості про політичний розвиток російської держави в період царювання Івана Грозного, Федора Івановича та Бориса Годунова, торгівлі, зовнішньої політики, опричнини, взаємин держави і церкви. Переклад, що публікується, дає цілу низку нових трактувань тексту, а у вступній статті пропонуються спостереження над походженням цього цінного і малодоступного джерела. У додатку вміщено документи англійської торгової компанії, і навіть перший повний російський переклад поетичних послань із Росії XVI в. англійця.
«Записки о России. XVI — начало XVII в.» (Записки про Росію. XVI - початок XVII ст.)
Автор: Джером Горсей
Видавництво Московського університету, Москва, 1990
Мова: російська
Сторінок: 286