Новини
Культура древней Японии. Иофан Н.А. (Наукове видання 1974 року)
Дослідження витоків та становлення та розвитку японської національної культури. На матеріалі археологічних та етнографічних даних, пам'ятників літератури та мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, музика, театр), на фоні політичної та соціально-економічної історії розглядаються міфологічні та релігійні уявлення давніх японців, їх естетичні ідеали, простежується процес становлення культурної традиції.
Культура давньої Японії.
Частина І. Протояпонська культура та становлення культури Японії (від неоліту до держави Ямато)
Частина ІІ. Культура Японії періоду переходу від давніх часів до раннього середньовіччя (6-8 ст.)
Культура древней Японии.
Рік: 1974
261 сторінок
Українська мова: посібник для старшокласників і абітурієнтів / Л. Мацько, О. Сидоренко / (Наукове видання 1996 року)
Практичний і теоретичний курс української літературної мови від провідних українських філологів.
Видання демонструє такі основні мовознавчі розділи: фонетика, орфоепія, орфографія, лексикологія, фразеологія, лексикографія, морфологія,частини мови, синтаксис, стилістика. А також усний та письмовий екзамени.
Назва: Українська мова: посібник для старшокласників і абітурієнтів Автори: Л. Мацько, О. Сидоренко
Рік: 1996
Місто: Київ
Видавництво: Либідь
Сторінок: 428
Мова: українська
Українська література XVIII ст. (Видання класичної літератури 1983 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Письменство 18 ст. - важливий етап у багатовіковій історії українського народу. Продовжуючи давню традицію, воно водночас вступає у нову епоху свого розвитку, вивільняється з тенет церковно-релігійної ідеології, утверджується як література світська, виробляючи ті художні форми і засоби їх вираження, які могла використати нова література в процесі свого становлення. Як одна із форм художнього освоєння дійсності література 18 ст. нерозривно пов'язана з тогочасною історією України." (з передмови).
Феофан Прокопович, Семен Климовський, Стефан Яворський, Ілля Бачинський, Гнат Бузановський, Митрофан Довгалевський, Павло Конюскевич, Георгій Кониський, Ігнатій Максимович, Олександр Падальський, Левицький, Григорій, Іван Пашковський, Федір Кастевич, Яків Семержинський, Василь Пашковський, Іоанн, Антон Головатий, Юліан Добриловський, Іван Пастелій, Іван Некрашевич, Семен Дівович, Василь Григорович-Барський, Ілля Турчиновський та інші.
Українська література XVIII ст.
Поетичні, драматичні, прозові твори.
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 693
ПЯТНАДЦАТИЛЕТНИЙ КАПИТАН / ЖЮЛЬ ВЕРН / (Видання 1987 року)
Жюль Верн (1828–1905) — французький письменник, піонер наукової фантастики. Його твори поєднують пригоди та наукові передбачення. "Пятнадцатилетний капитан" — пригодницький роман Жюля Верна, опублікований у 1878 році. Сюжет обертається навколо Діка Сенда, 15-річного хлопця, який змушений стати капітаном корабля після загибелі капітана. Він веде екіпаж через небезпеки океану та Африки. Це один з найвідоміших романів Жюля Верна.
Ingres (Шедеври мистецтва, великі художники № 35: Енгре, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт французького живописця Жана Огюста Домініка Енгра
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Жана Огюста Домініка Енгра. Жан Огюст Домінік Енгр (1780-1867) - французький художник, живописець та графік, загальновизнаний лідер європейського академізму XIX століття. Творчість Енгра поділяється на низку етапів. За рідкісними винятками твори Енгра присвячені міфологічній та літературній тематиці, а також історії античності, тлумаченої в епічному дусі. Він також оцінюється як найбільший представник історизму в європейському живописі, заявляючи, що розвиток живопису досяг піка при Рафаелі, далі пішов у неправильному напрямку, і його, Енгра, місія — продовжити з того ж рівня, який був досягнутий в епоху Ренесансу. Мистецтво Енгра - цілісне за стилем, але дуже неоднорідне типологічно, і тому по-різному оцінювалося сучасниками і нащадками. У другій половині XX століття роботи Енгра виставлялися на тематичних експозиціях класицизму, романтизму та навіть реалізму.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°35: Ingres» (Шедеври мистецтва, великі художники № 35: Енгр)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Избранные сочинения. Том 1-2 /П. И. Лисицын/(Антикварні видання 1951 і 1953 років)
Унікальні раритетні сільськогосподарські видання. У першому томі "Избранных сочинений" відомого селекціонера-рослинника П. І. Лісіцина міститься його дослідження багаторічної бобової культури - конюшини червонуватої. Він відкрив нову сторінку у вивченні біології, насінництва й агротехніки конюшини червонуватої, а також відкрив нові перспективи використання цієї культури в сільськогосподарському виробництві XX століття. У другому томі "Избранных сочинений" містяться матеріали про агротехніку польових культур, селекцію зернових культур, а також насінництво.
Видання зацікавить селекціонерів, аграріїв, біологів та тих, хто захоплюється цінними раритетними виданнями.
Назва: Избранные сочинения. Том 1-2.
Автор: Петро Іванович Лісіцин (1877 - 1948) - селекціонер-рослинник, академік. Один із організаторів насінництва та селекційної справи в СРСР.
Рік: 1951, 1953
Москва
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 568ч
довжина 23
ширина 15
товщина 3
Вага: 0,870 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Соя. Її значення та способи культивування /П. Бордаков/ (Антикварна книга 1930 року)
Практичний посібник з вирощування сої, її корисних властивостей та економічного значення для сільського господарства.
ЗМІСТ
- Що за рослина соя
- Зовнішній вигляд сої
- Походження сої
- Сою сіють у багатьох країнах
- Соя дає чудовий харч для худоби
- Сою можна вживати до страви
- На якому ґрунті росте соя
- Соя не виснажує, а поліпшує ґрунт, на якому росте
- Соя не боїться посухи
- Сої не шкодять приморозки
- В сої немає небезпечних ворогів
- Врожай насіння
- Соя – гарна просапна рослина
- Соя гарний попередник для ярини та озимини
- Витрати на один гектар соєвого посіву та прибутковість од неї
- Гатунки сої
- Обробка ґрунту під сою
- Чи потребує соя угноєння
- Зараження ґрунту на соєві бактерії
- Час посіву сої
- Кількість насіння на гектар
- Способи засіву сої
- Догляд за соєю
- Уборка сої
- Молотьба, очистка та сортування сої
- Зберігання насіння сої
- Роля державних та кооперативних установ у розповсюдженні сої
- Висновки
Бібліографічна інформація
Назва: Соя. Її значення та способи культивування
Автор: П. Бордаков
Рік і місце видання: 1930, Харків
Сторінок: 23
Мова: українська
довжина 22
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,030 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек
Труди Ботанічного саду АН УРСР. Том І (Антикварне видання 1949 року)
Унікальний збірник наукових статей.
Зміст
- М. М. Гришко. Завдання і напрями роботи Ботанічного саду Академії наук УРСР - с. 3
- П. С. Погребняк. Створення ценозів та ценогруп у Ботанічному саду Академії наук УРСР - с. 22
- О. І. Соколовський. Про організацію "Системи вищих рослин" Ботанічного саду Академії наук УРСР - с. 29
- А. М. Криштофович. Третинний ліс України у Ботанічному саду Академії наук УРСР - с. 39
- О. Л. Липа. Аптекарські, боатнічні й акліматизаційні сади як інтродукційні осередки - с. 49
- Л. І. Рубцов. Ландшафтна композиція та рослинність Тростянецького дендропарку - с. 66
- І. О. Дрига. Роботи з акліматизації персиків у Києві - с. 78
- В. Б. Дульнєва і М. В. Соловйов. Основні результати роботи по інтродукції та селекції винограду в районі Києва - с. 108
- О. М. Бурачинський. Проростання не відокремлених від рослин бульб картоплі - с. 128
- О. І. Соколовський і К. В. Соколовська. Спостереження над сперматогенезом у Cistanche salsa (C. A. Mey) G. Beck., Orobanche aegyptiaca Pers. i Eremurus inderiensis (M. B.) Rgl - с. 149
- П. А. Васильченко. Нове в способах вирощування посадкового матеріалу - с. 161
Видання буде цікавим для дослідників ботанічної науки двадцятого століття.
Назва: Труди Ботанічного саду АН УРСР. Том І.
Рік: 1949
Київ
Видавництво Академії наук Української РСР
Сторінок: 167
довжина 26
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,290 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Більша книжка /Тарас Шевченко/ (Видання 1989 року)
Поезія Тараса Шевченка.
Нове факсимільне видання рукописної збірки поезій Т. Шевченка, перший запис в якій було зроблено 21 лютого 1858 р. у Нижньому Новгороді, останній - за кілька місяців перед смертю - 5 грудня 1860 р. у Петербурзі. В оригіналі, що зберігаються в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка». Збірнику передує вступна стаття Леоніда Новиченка.
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок 328+20
Твори. Петро Гулак-Артемовський. Євген Гребінка. (Видання класичної літератури 1984 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
Збірка творів видатних українських літераторів XIX століття - Петра Гулака-Артемовського та Євгена Гребінки
"Перші три десятиліття XIX ст. висунули перед молодою українською літературою багато складних проблем, починаючи з відстоювання прав на розвиток літератури рідною мовою і кінчаючи визначенням характеру і шляхів її розвитку. Необхідно було переборювати не лише самодержавні утиски і переслідування, а й скептичне ставлення шовіністичних кіл до самої можливості створення літератури українською мовою.
Серед тих, хто слідом за Котляревським утверджував українську мову як мову самобутньої національної культури, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить Петру Гулаку-Артемовському і Євгену Гребінці"
Поетичні твори. Петро Гулак-Артемовський. (1790-1865)
Поетичні твори. Повісті та оповідання. Євген Гребінка. (1812-1848)
Київ - 1984 - Наукова думка
Сторінок: 605
Твори в 2-х томах. Андрій ГОЛОВКО (Видання класичної літератури 1986 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Публікація творів українського письменника Андрія Головка: Червоний роман, Пилипко, Червона хустина, Інженери, В червоних шумах, Бур'ян, Мати, Артем Гармаш.
Тексти супроводжуються історико-літературним коментарем.
"Належить він до митців - одразу ж відзначимо цю питому і дуже прикметну для нього рису - з особливим душевним (а не тільки літературним) даром: їм понад усе близькі позитивні, позначені добрим моральним здоров'ям характери з трудового народного середовища, і саме в зображенні цих характерів виявляються кращі особливості їхнього хисту, в даному разі - непідкупний реалізм у поєднанні з щирою, глибинною поетичністю." (з передмови).
Твори в 2х томах
Автор: Андрій Васильович ГОЛОВКО (1897-1972)
Київ 1986 Наукова думка
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342