Новини
Murillo (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо. Французьке видання 1967 року)
Альбом робіт іспанського живописця Бартоломе Естебану Мурільйо
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Бартоломе Естебану Мурільйо. Бартоломе Естебан Мурільйо (охрещений 1 січня 1618 р., Севілья, Іспанія — помер 3 квітня 1682 р., Севілья), найпопулярніший бароковий релігійний художник Іспанії XVII ст., відомий своєю ідеалізованою, часом дорогоцінною манерою. Серед його головних покровителів були релігійні ордени, особливо францисканці, і братства в Севільї (Севільї) та Андалусії. Серед ранніх робіт Мурільйо — Діва Розарію (бл. 1642). У рудиментарному стилі його художньо консервативного севільського майстра Хуана дель Кастільо. Ця рання робота поєднує в собі італійський маньєризм 16-го століття та фламандський реалізм. 11 картин, які спочатку висіли в маленькому монастирі Сан-Франциско в Севільї — наприклад, «Екстаз святого Дієго з Алькали» (1646) — виконано в більш сучасному натуралістичному стилі севільської школи, заснованої Дієго Веласкесом і продовженої Франсіско де Сурбаран. Цій серії притаманні реалізм і тенебризм (контрастне світлотінь) і використання банальних моделей, акцент на жанрі чи побутових сценах.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°37: Murillo» (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Люборацькі. Сімейна хроніка /Анатолій Свидницький/ (Видання 1984 року)
У книзі опубліковано головний твір українського письменника, фольклориста А.Свидницького (1834-1871) – роман «Люборацькі». Автобіографічний твір є першим українським реалістичним романом на побутову тематику. У ньому відтворено життя 3-х поколінь священницького роду Поділля, з’ясовано причини його занепаду (полонізація і зросійщення українського духовенства), порушено злободенні проблеми національного виховання молоді. Вступна стаття Р. Міщука, ілюстрації А.Базилевича.
Назва: Люборацькі. Сімейна хроніка
Автор: Анатолій Свидницький
Рік і місце видання: 1984, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 295
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,280 кг
Посімейні списки селянських громад містечка Вороновиці, сіл Ганщини та Сорочина Лучанської волості Брацлавського повіту Подільської губернії за 1905 та 1912 рр. (Вінницьке родознавство)
Унікальне джерело з історії та генеалогії Вінниччини - посімейні списки селянських сімей з поселень, що зараз становлять смт Вороновицю (центр Вороновицької ОТГ Вінницької області)
Поділля, в силу ріних причин, не може похвалитись добре збереженою архівно-документальною спадщиною. Через це, кожне таке джерело є надзвичайно цінним для всіх, хто досліджує родовід чи історію села. Або просто цікавиться українськими іменами та прізвищами дорадянського періоду.
Списки містять прізвища та імена всіх членів селянських сімей, їх вік та примітки щодо військової служби, смерті тощо.
КНИГА ПРОДАЄТЬСЯ ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ОПЛАТОЮ
Посімейні списки селянських громад містечка Вороновиці, сіл Ганщини та Сорочина Лучанської волості Брацлавського повіту Подільської губернії за 1905 та 1912 рр.
Упорядник: Величко Василь Леонідович
Рік: 2022
Кількість сторінок: 360
Мова: українська, російська
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Античные камеи в собрании Эрмитажа /Неверов О.Я./ (Видання 1988 року)
Каталог творів ювелірного мистецтва.
Зібрання античних камей Ермітажу - одне з найбільших у світі: у цьому каталозі опубліковано п'ятсот рельєфних гем, з них лише невелика частина - камеї зі скла. В основу розташування матеріалу покладено хронологічний принцип. У кожному з чотирьох основних розділів (періоди раннього та пізнього еллінізму, ранньої та пізньої імперії) камеї дано відповідно до сюжетного поділу: портрети, символи та написи. У два додаткових розділи виділено (за технологічним принципом) камеї зі скла та мініатюрні скульптури із кольорового каменю.
«Античные камеи в собрании Эрмитажа». Каталог. (Античні камеї у зборах Ермітажу)
Автор: Неверов О.Я.
Видавництво: «Искусство», Ленінградське відділення, 1988
Мова: російська
Сторінок: 189
Повість минулих літ/(Видання 1989 року)
Один із найдавніших літописів, створений на межі XI-XII століть. Він є не лише цінним джерелом історії Київської Русі, але й видатним літературним пам'ятником.
Переказ українською для читачів шкільного віку - Віктора Близнеця. Під науковим керівництвом академіка Д. С. Ліхачова.
Видання прикрашають атмосферні ілюстрації відомого художника Георгія Якутовича.
Мистецтво Київської Русі (Альбом репродукцій 1989 року)
В альбомі репродукуються мистецькі вироби Київської Русі від 10 до 13 століття.
Читачі зможуть познайомитись з кращими зразками архітектури, скульптури, мозаїки, фрески, іконопису, книжкової мініатюри та декоративно-прикладного мистецтва з тих, що збереглись до нашого часу.
Український живопис: Сто вибраних творів.
Упорядник: Юрій Сергійович Асеєв, Майя Миколаївна Есаулова, Валерій Єфремович Барнев
Київ 1989 Мистецтво
Розмір, см
Довжина 33
ширина 24
товщина 2
Вага 1,800 кг
Твори. МАРКО ВОВЧОК (Видання класичної літератури 1983 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Чудові оповідання і повісті Марка Вовчка з народного побуту знайшли гарячий відгук у сучасників - вони викликали сльози і пристрасні суперечки, їх вітали передові люди суспільства й лаяли консерватори. Ідейна боротьба навколо спадщини письменниці точилася й далі. Та незабутні художні образи Марка Вовчка пройшли крізь десятиріччя складних і величних історичних подій і зберегли свою чарівну принадність до нащих днів" (з передмови).
Оповідання. Казки. Повісті. Романи
Авторка: Марко Вовчок (1833-1907)
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 634
Атлас Української мови. Том 3. Слобожанщина, Донеччина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор’я і суміжні землі. [Діалекти української мови]
Фундаментальне джерело з українських діалектів. "Атлас української мови", т. III завершує видання першої в історії українського мовознавства праці, в якій на лінгвістичних картах відтворено важливі протиставлення виявів української діалектної мови на всьому просторі її функціонування; скартографовано відмінності українських діалектів на фонетичному, акцентному, граматичному, лексичному та словотвірному рівнях. У III томі "Атласу" відображено діалектні відмінності у межах двох діалектних зон - південно-східної (Слобожанщина і суміжні землі) та південної (Степова Україна), а також - як синтез інформації усіх трьох томів "Атласу" - протиставлення в усьому українському етномовному обширі; також докладно представлено некартографовані матеріали, які не нанесено на карти окремих діалектних зон у I-III томах.
Букіністична рідкість. Унікальний подарунок для всіх, хто цікавиться особливостями української мови, зокрема на півдні та сході України.
Назва: Атлас Української мови. Том ІІІ.
Автори: Варченко І.О., Довгопол С.Ф., Закревська Я.В., Залеський А.М., Малахівська О.А., Марчук Н.Й., Матвіяс І.Г., Назарова Т.В., Прилипко Н.П.
Рік: 2001
Видавництво: "Наукова думка"
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269
Избранные сочинения (в четырёх томах) /К. А. Тимирязев/ (Антикварні видання 1948 і 1949 років)
Унікальні наукові праці з біології. У першому томі "Избранных сочинений" природознавця-дарвініста К. А. Тимірязєва містяться публічні лекції, промови та дослідження про солнце, життя та хлорофіл. Другий том - це збірник загальнодоступних лекцій К. А. Тимірязєва на тему "Землеробство та фізіологія рослин". У третьому томі містяться десять загальнодоступних лекцій на тему "Життя рослин" і десять загальнодоступних читань на тему "Історичний метод у біології". Четвертий том - про Чарлза Дарвіна та його вчення.
Видання містять багато чорно-білих і кольорових ілюстрацій і схеми.
Книга буде цікавою для дослідників ботанічної науки.
Назва: Избранные сочинения (в четырёх томах).
Автор: Климент Аркадійович Тимірязєв (1843 — 1920) — природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один із основоположників школи фізіологів рослин.
Рік: 1948, 1949
Москва
ОГИЗ-СЕЛЬХОЗГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 687,423,644,474
довжина 23
ширина 15
товщина 14
Вага: 3,230 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Драматичні твори. Іван КОЧЕРГА. (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Іван Кочерга - уродженець Чернігівщини, один з фундаторів української драматургії 20 століття. Він йшов складним шляхом пізнання сенсу бутя, заглиблення в непрості істини епохи грандіозних зрушень у суспільному житті країни, в свідомості кожної людини."
"Від романтизованого пошуку казки-мрії в плині не пізнаваного людиною часу він прийшов до усвідомлення й художнього осмислення проблеми влади людини над Часом і Простором."(з передмови).
Зміст
- Изгнанник Вагнер
- Фея гіркого мигдалю
- Алмазне жорно
- Марко в пеклі
- Натура й культура
- Свіччине весілля
- Майстри часу
- Підеш - не вернешся
- Нічна тривога
- Ярослав Мудрий
Драматичні твори
Автор: Іван Антонович Кочерга (1881-1952)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 730