Новини
Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов /Соколова В.К./ (Видання 1979 року)
Землеробські обряди, описи та історія.
У книзі описуються календарні свята та обряди весняно-літнього циклу у східнослов'янських народів XIX - початку XX ст., показується глибока давнина землеробських обрядів, зв'язок народної календарної обрядовості із землеробством. Особливо виділяються ігрові, розважальні елементи обрядів, їхнє барвисте оформлення та святковий колорит.
«Весенне-летние календарные обряды русских, украинцев и белорусов ХІХ - нач.ХХ в.» (Весняно-літні календарні обряди росіян, українців та білорусів ХІХ-поч. ХХ ст.)
Автор: Соколова В.К.
Видавництво: «Наука», 1979
Мова: російська
Сторінок: 282
Правда Руськая (копія з видання 1940 і 1947 рр.)
У 1940-47 р. Академія Наук СРСР видала корпус текстів Руської Правди, яке досі залишається неперевершеним за якістю видання та масштабністю охоплення списків. Випущене перед самою війною, це видання включає тексти всіх відомих на той момент списків Короткої та Розлогої редакцій пам'ятника, з фотографічним відтворенням оригінальних текстів, а також німецьким перекладом.
Науковий коментар містить аналіз різночитань списків, і подає позиції усіх дослідників минулого часу.
Цей комплект - копія зі згаданих видань, оправлена в подарункову оправу.
Том 1: тексти
Том 2: науковий коментар
Культура Руси эпохи образования русского национального государства (конец XIV – начало XVI в.) Д.С. Лихачев (Книга 1946 року)
Книга про культуру Московської держави від кінця 14 до початку 16 ст. - періоду становлення Великого князівства Московського.
Просвітництво, літописна справа, епос, література, зодчество, живопис ітд.
Культура Руси эпохи образования русского национального государства.
Автор: Д.С. Лихачев
Рік: 1946
Сторінок: 177
Ювелирное искусство Древней Руси /Свирин А.Н./(Видання 1972 року)
Альбом давньоруського ювелірного мистецтва.
Ця робота «… завершує низку моїх розвідок на теми: «Давньоруська мініатюра», «Давньоросійське шиття», «Мистецтво книги Стародавньої Русі». Усі ці роботи з'явилися в результаті читання спеціальних курсів на мистецтвознавчому відділенні історичного факультету Московського університету імені М. В. Ломоносова та в Московському інституті декоративного та прикладного мистецтва. Давньоруське ювелірне мистецтво як художнє явище не набуло ще повного висвітлення в науковій літературі. Зазвичай розглядалися лише окремі, особливо уславлені твори. Питання ж, пов'язані з орнаментацією, як правило, залишаються майже поза увагою дослідників. У запропонованій роботі робиться спроба відтворити загальну картину розвитку давньоруського ювелірного мистецтва.» (Від автора).
«Ювелирное искусство Древней Руси». Альбом. (Ювелірне мистецтво Стародавньої Русі).
Автор: Свірін О.М.
Видавництво: «Искусство» 1972
Мова: російська
Сторінок: 185
Розміри, см.:
Довжина 27
ширина 21,5
товщина 1,5
вага 0,825 кг
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Твори: В чотрьох томах / Опільський Юліян / (Видання 1994-2005 року)
Чотиритомне зібрання творів відомого українського письменника-історика Юліяна Опільського.
Повне чотиритомне видання творів Юліяна Опільського (справжнє ім'я Юрій Львович Рудницький) — одного з найвизначніших майстрів історичної прози в українській літературі. Письменник узяв собі псевдонім від назви рідного краю — Опілля, північно-західної частини Поділля.
Перший том містить повісті про епоху Київської Русі: «Іду на вас» (про останній похід і загибель князя Святослава), «Ідоли падуть» (про князювання Володимира та прийняття християнства), «Вовкулака» (про життя на західних землях Давньоруської держави). До другого тому ввійшли історичні повісті «Золотий Лев» та «Сумерк». Третій том містить трилогію «Опирі». Четвертий том об'єднав оповідання та повісті різних періодів — від стародавнього Вавилону та Єгипту до подій 1812 р.
Опільський майстерно поєднував історичну достовірність із художністю, досліджуючи проблеми національної самосвідомості, духовної спадкоємності та зв'язку поколінь. Його твори стали важливим внеском у розвиток історичного жанру в українській літературі радянського періоду.
Я, БОГДАН. (СПОВІДЬ У СЛАВІ) / ПАВЛО Загребельний / (Видання 1986 року)
"Я, Богдан (Сповідь у славі)" Павла Загребельного — це масштабний історичний роман, присвячений особистості Богдана Хмельницького, видатного гетьмана України та центральної фігури національно-визвольної війни проти польського панування у XVII столітті. У цій книзі автор створює глибокий і багатогранний портрет Хмельницького, показуючи його не лише як політичного лідера, але і як людину з власними сумнівами, прагненнями і внутрішніми суперечностями.
Роман побудований у формі сповіді, що дозволяє заглянути в думки і душу гетьмана, показуючи його з людського боку. Богдан постає не просто героєм чи вождем, а людиною, яка намагається зрозуміти себе у вирі складних подій. Водночас, через призму життя Хмельницького, Загребельний майстерно відтворює історичну атмосферу того часу — політичні інтриги, військові кампанії, боротьбу за незалежність та важкі рішення, які визначають долі нації.
"Я, Богдан" — це не просто хроніка подій, а філософський роздум про владу, націю, відповідальність і ціну успіху.
Эмблемы земель гербы городов Левобережной Украины периода феодализма. Румянцева В. В. (Букіністика 1986 року)
Історія виникнення та подальшої еволюції міських гербів Лівобережної України в період феодалізму. Для виявлення генези міських гербів розглядаються символи та емблеми, які існували на цій території з давніх часів. Виникнення інституту міського герба показано в тісному зв'язку із закономірностями розвитку українських феодальних міст, особливостями їхнього суспільного устрою та правовим становищем.
Розкривається зміст герба як історичного джерела.
Эмблемы земель гербы городов Левобережной Украины периода феодализма.
Авторка: Румянцева В. В.
Рік: 1986 - Наукова думка
мова: російська
Сторінок: 128
Rembrandt (Рембрандт / великі художники, французьке видання 1969 року)
Роботи великого художника. Рембрандт
Видання серії «Великі художники». Рембрандт - це найвідоміший художник XVII століття, великий портретист, майстер світлотіні та новатор живопису. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами.
«Chefs-d'oeuvre de l'art, grands peintres , n°8 (r 27) – Rembrandt» (Шедеври мистецтва - великі живописці – Рембрандт)
Видавництво: HACHETTE / NMPP, 1969
Мова: французька
Сторінок: 16
Миргородщина козацька і гоголівська. Людмила Розсоха (2009)
Краєзнавчі нариси з історії миргородського козацтва 17-18 ст. та родоводу, життя, творчості Гоголя від відомої миргородської краєзнавиці Людмили Розсохи.
Для всіх, хто цікавиться козацьким минулим Миргородщини та життям Гоголя і його родини в Україні.
Миргородщина козацька і гоголівська
Авторка: Людмила Розсоха
Рік: 2009
Сторінок: 396
Матеріали з антропології України. Випуск 5 (Збірка наукових статей 1971 року)
Матеріали з антропології України – неперіодичне видання Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.
У виданні публікуються статті з проблем теорії та методики антропологічних досліджень, етнічної антропології давнього і сучасного населення України, прикладної і фізіологічної антропології, антропогенезу, розвідки про антропологічні та археологічні дослідження в інших регіонах СРСР.
Зміст
Є.І. Данилова - Деякі серологічні особливості населення УРСР у зв'язку з етнічною історією українського народу
В.Д. Дяченко - Дані популяційної генетики для районування етнічної території народів світу, зокрема українців та молдаван, в зіставленні з їх морфологічною типологією
І.М. Кухтенко - Розподіл груп крові AB0 серед російського населення с. Мар'їне на Харківщині
Л.В. Волков - Соматологічна характеристика українських легкоатлетів вищих спортивних розрядів
В.П. Алексєєв - Матеріали до краніологічної характеристики українського народу
М.М. Герасимова - Краніологічні матеріали з античної Фанагорії
Т.С. Кондукторова - Пізні скіфи на нижньому Дніпрі (за антропологічними матеріалами Золотобалківського могильника)
В.Й. Добряк - Гістологічне дослідження уламків спалених кісток із знахідки біля с. Глодоси
Л.І. Тегако - Одонтологічні дослідження на території Білорусі у зв'язку з проблемою етногренезу білоруського народу
І.М. Чіканчі - Порівняння асиметрії морфологічної будови щелеп людини і мавп
І.І. Саливон - Краніологічна характеристика середньовічного населення м. Новогрудка
Г.П. Зіневич - До антропології могильника біля с. Завітне в Криму
Матеріали з антропології України. Випуск 5
Рік: 1971
Київ Наукова Думка
Сторінок: 123
Гра в бісер / Герман Гессе / (Видання 1978 року)
Філософський роман-утопія про духовну еліту майбутнього та її інтелектуальну гру, що синтезує всі досягнення людської культури.
Останній великий твір нобелівського лауреата Германа Гессе розповідає про таємничу Касталію - провінцію інтелектуалів, де створено особливу Гру в бісер, що поєднує музику, математику, літературу та інші науки в єдину систему символів. Через життєпис головного героя - Магістра Гри Йозефа Кнехта - автор досліджує конфлікт між духовним самовдосконаленням та обов'язком перед суспільством, між споглядальним та активним життям. До книги також увійшли поетичні твори та три вигадані автобіографії головного героя, що розширюють філософський контекст роману.