Новини
Записки о России XVI-начало XVII в. /Джером Горсей/ (Видання 1990 року)
Твори англійського діпломата.
Видання містить новий повний переклад творів агента англійської торгової компанії та дипломата Джерома Горсея, який жив у Росії в 70-90-ті роки XVI ст. Публікація включає три твори Горсея, які повідомляють важливі, часом унікальні відомості про політичний розвиток російської держави в період царювання Івана Грозного, Федора Івановича та Бориса Годунова, торгівлі, зовнішньої політики, опричнини, взаємин держави і церкви. Переклад, що публікується, дає цілу низку нових трактувань тексту, а у вступній статті пропонуються спостереження над походженням цього цінного і малодоступного джерела. У додатку вміщено документи англійської торгової компанії, і навіть перший повний російський переклад поетичних послань із Росії XVI в. англійця.
«Записки о России. XVI — начало XVII в.» (Записки про Росію. XVI - початок XVII ст.)
Автор: Джером Горсей
Видавництво Московського університету, Москва, 1990
Мова: російська
Сторінок: 286
Сочинения в 12 томах. Тарле. Е.В.
Історія Української літератури в 6 томах /Михайло Грушевський/ (Видання 1993-1996 років)
"Історія української літератури"
Автор: М. Грушевський
Рік видання: 1990-і (перевидання)
Перевидання ґрунтовної роботи з історії української літератури Михайла Грушевського.
Праця охоплює період від найдавніших часів до 17 століття.
Книги схожої тематики:
1. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
2. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
3. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
4. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
5. Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років (Оновлене друге видання)
6. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
7. Трикутник Правобережжя: царат, шляхта і народ. 1793–1914 рр. (Даніель Бовуа)
8. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
9. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк).
10. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев
Трістан новели. Томас Манн (Видання 1975 року)
Події розгортаються в Німеччині на рубежі XIX і XX ст., в країні передових технологій і мистецтва, що бурхливо розвивається. У новелі яскраво виражено зіткнення двох різних світоглядів в особі що прагне до краси, Шпінеля і розважливого, охоче приймає радості буття, Клетеріана. Щасливі моменти приємні, логічні і природні для людей. Подібне справжнє і «життєве» існування, не завжди призводить до бажаної мети.
Зарубіжна новела
Книжка 22.
«Трістан. Новели»
Автор: Томас Манн
Видавництво: «Дніпро» Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 292
Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст. /Німенко А.В./ (Видання 1963 року)
Українське народне мистецтво.
Нариси, вміщені в цій книзі, висвітлюють розвиток скульптури на Україні у другій половині ХІХ й на початку ХХ ст. Автор залучив до наукового обігу багато нових фактів про боротьбу художньої громадськості за реалістичне мистецтво, що виражає інтереси народу, за спорудження пам'ятників прогресивним діячам української культури.
«Українська скульптура другої половини XІX — початку XX ст.»
Автор: Німенко А.В.
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ, 1963
Мова: українська
Сторінок: 125
Твори / Йоганн Вольфганг Гете / (Видання 1982 року)
Збірка ключових творів "штюрмерського" періоду творчості Йоганна Вольфганга Гете, що включає драми та славнозвісний роман.
До видання увійшли знакові твори молодого Гете: історична драма "Гец фон Берліхінген із залізною рукою", трагедія "Егмонт" та епістолярний роман "Страждання молодого Вертера". Написані між 1771 та 1775 рр., ці твори яскраво відображають період "Бурі й натиску" в німецькій літературі, коли молоді письменники виступали проти раціоналізму Просвітництва, утверджуючи право особистості на свободу почуттів. Видання супроводжується ґрунтовною передмовою та примітками літературознавця Дмитра Наливайка.
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Древности славян и Руси /Тимощук Б.А./ (Видання 1988 року)
Радянські статті з питань археології, історії та культури Русі та інших слов'янських країн.
Збірка присвячена 80-річчю від дня народження радянського історика та археолога, академіка Б.А.Рибакова. Зміст збірника відповідає науковим інтересам Б.А.Рибакова та включає статті з різних питань археології, історії та культури Русі та інших слов'янських країн. У книзі публікуються нові дані про язичницькі святилища, про унікальні знахідки предметів культу та мистецтва, розглядаються проблеми господарської діяльності та соціального устрою населення міст та сільських поселень. Для істориків, археологів.
«Древности славян и Руси»
Редактор: Тимощук Б.А.
Видавництво: «Наука», 1988
Мова: російська
Сторінок: 287
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Записки Видока. Начальника парижской тайной полиции / Е. Видок / (Видання 1991 року)
Роман про неймовірні пригоди колишнього каторжника, а згодом начальника таємної паризької поліції Відока
"Записки Відока" – справжня історія життя цієї дивовижної людини, яка вплинула на майбутнє карного розшуку. Криваві епізоди з життя найзапекліших лиходіїв, гучні афери шахраїв і заплутані судові процеси – все це у цьому романі, якого по праву називали "вершиною детективних пригод".
Назва: Пригоди Відока
Автор: Ежен Відок
Рік: 1991
Місто: Київ
Видавництво: Свенас
Сторінок: 425
Мова: російська
Зруйноване гніздо. Історичні повісті та оповідання /Адріан Кащенко/ (Видання 1991 року)
Кащенко Адріан (1858-1921) - надзвичайно популярний на початку XX ст. автор повістей та оповідань про запорізькіх козаків, їхнє життя і подвиги, побут та звичаї. Читач знайде тут захопливі художні описи звитяг гетьманів Самійла Кішку, Івана Сулиму, Петра Сагайдачного. Твори письменника грунтуються на конкретних фактах і подіях, приваблюють щирістю та ліризмом. Вони сприяють пробудженню почуття національної гідності (В.Сосюра). Автор післямови та приміток В.Г.Бєляєв
Назва: Зруйноване гніздо. Історичні повісті та оповідання
Автор: Адріан Кащенко
Рік і місце видання: 1991, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська
Сторінок: 646
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3,5
Вага: 0,540 кг
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121